У ході рішення цього завдання ставало усе більше й більш ясно, що починати треба із природного житла бджіл - дупла. Отут мені нічого нового придумувати не довелося, оскільки аксіому про дупло як ідеальному житлі для бджіл розділяють більшість бджолярів. Однак розмови про дупло часто закінчувалися посиланням на те, що існує якийсь секрет дупла, що у цей час ще до кінця не розгаданий. Треба було переосмислити наявну достовірну інформацію про дупло й відповідно до виниклої ідеї подивитися на це житло бджіл із трохи нетрадиційної точки зору - точки зору властивостей живої деревини. Мені представляється, що цієї ланки саме й бракувало в колишніх поясненнях.

Наскільки вдалося відкрити завісу над секретом дупла, наскільки пропонована мною версія аргументована й відповідає дійсності - судити шановному читачеві.

У ході подальшої роботи на основі отриманої версії легко було перекинути місток на штучне житло бджіл - вулик, подивившись на нього, крім усього іншого, ще й з погляду відмінностей живої деревини дупла й товарної деревини вулика.

Щоб зрозуміти, які процеси відбуваються в зимовому клубі бджіл, треба було зясувати, який мікроклімат установлюється в бджолиному гнізді і які при цьому відбуваються термодинамічні, процеси. Цьому питанню в даній главі буде приділено досить уваги.

Далі проведений аналіз традиційних і сучасних технологій зимівлі бджіл з використанням результатів розгляду питання про біологічні й фізичні основи зимівлі. Із цього аналізу треба, що впровадження в життя сучасних технологій повязане з розширенням арсеналу їхнього технічного забезпечення. Оскільки далеко не всі бджолярі мають необхідними для цього технічними знаннями, у заключній частині глави зроблена спроба заповнити цей пробіл.

Я давно зацікавився питаннями терморегулювання стосовно до потреб бджолярів. Робота йшла в напрямку рішення завдання створення пристроїв, що забезпечують невелику пасіку на 10-12 вуликів надійною й недорогою теплорегулюючою апаратурою. Протягом декількох років мною було виготовлено й випробуване три варіанти терморегуляторів, описаних у доступній літературі. Однак жодна із цих схем не задовольняла потреби, насамперед по показниках надійності. Тому для рішення поставленого завдання була розроблена схема терморегулювання з використанням сучасної й надійної елементної бази. Докладний опис конструкції схеми терморегулювання з використанням інтегральних мікросхем і тиристорів, що дозволяє виготовити її самостійно, наведено наприкінці глави. Цей варіант терморегулятора не тільки простій у виготовленні, але й надійний. Підтвердженням цьому є те, що схема перебуває в мене в експлуатації вже більше 10 років, і за цей час у ній виникла тільки одна несправність.

3.1.