Автоматичний обігрів приміщення

Автоматичний обігрів приміщення

Як видно з мал. 3.28, автоматичний обігрів приміщення залежно від типу термодатчика може реали-зовываться в різних варіантах. Незалежно від варіанта, суть способу полягає в тому, що усередині приміщення, що обігрівається, розміщають термодатчик і нагрівальний елемент. При досягненні заданої температури контактний термометр або біметалічний контакт безпосередньо виключають нагрівальний елемент. У варіанті з терморегулятором датчиком температури є термоопір. Вимикання нагрівального елемента робить терморегулятор по сигналі від термоопору.
При автоматичному обігріві приміщення для розрахунку потужності нагрівального елемента орієнтовна норма становить: для середніх широт — не менш 50-60 Вт на 1 м приміщення, що обігрівається; для північних широт - не менш 80-100 Вт на 1
3. Величина потужності нагрівального елемента також залежить і від ступеня теплоізоляції приміщення, що обігрівається. Чим приміщення тепліше, тим меншу потужність нагрівального елемента можна брати.
Не зайва річ також помітити, що витрата електроенергії за зимівлю буде визначатися тільки такими факторами, як ступінь теплоізоляції приміщення, що обігрівається, підтримувана в ньому температура й складні зовнішні температури, але не буде залежати від такого фактора, як потужність нагрівального елемента.
У принципі можна брати обігрівачі й більшої, ніж по нормі, потужності. Однак у цьому випадку температура в приміщенні буде піддана більше різким періодичним змінам, тобто кількість спрацьовувань схеми (включень і вимикань) в одиницю часу буде більше, ніж при оптимальній потужності. На відміну від попереднього способу тут при справній схемі небезпеки перегріву приміщення можна не боятися.
Як нагрівальний елемент можна використовувати звичайну електроплитку необхідної потужності. Зверху на плитку встановлюється радіатор з листового металу 2-3 мм, площа якого забезпечить підтримку температури на поверхні радіатора не більше 80-90 "З, що визначається досвідченим шляхом.
У приміщенні повинна підтримуватися така ж температура, як і в попередньому способі, тобто не вище 6—8 °С або 4-5 °З. При автоматичному регулюванні температури в добре утепленому приміщенні обсягом 8—10 м
витрата електроенергії за зимівлю орієнтовно складе 450— 500 кВт/ч.
Недоліком даного способу можна вважати відносно високі матеріальні витрати на зимівлю. Однак при надійній системі терморегулювання й безперебійному електропостачанні спосіб дає дуже гарні результати зимівлі, тому що забезпечується підтримка оптимальних температурних і влажностных умов у гнізді.
Е.К. Єськов (1991) наводить приклад подібної зимівлі. Бджоли среднерусской породи зимували в терморегулируемом приміщенні. Температуру в ньому підтримували на рівні 7—9 °С у жовтні — листопаді, потім її поступово знижували до 5 °С к лютому — березню. Вирівнювання температури в приміщенні й активізація повітрообміну забезпечувалися за допомогою постійно включеного вентилятора. На вуликах не було дахів і подушок, що утеплюють.Надрамоч-Ное простір закривався тільки мішковиною.Років-Ковьіе отвору були відкриті. Як контроль використовувалися родини, що зимували в напівпідземному приміщенні при температурах від —6 до 6 °С.
Результати наступні. Добове споживання корму першими родинами склало 40 г, контрольними - 59 р. Перші родини протягом квітня - травня виростили розплоду на 37% більше, ніж контрольні.
У свою чергу, можу повідомити, що я багато сезонів здійснюю зимівлю бджіл в обігрівається помется, що, із застосуванням самостійно виготовленої терморегули-рующей апаратури, що буде докладно описана далі. За цей час ніяких проблем із зимівлею не було. Всі родини благополучно закінчували зимівлю; при виставці у вуликах завжди було сухо, слідів цвілі на рамках і стінках жодного разу не спостерігалося.
Під приміщення використовую добре утеплену лазню обсягом 11 м , куди можна у два яруси поміщати 10— 12 родин. Потужність обігрівачі звичайно 500 Вт, але в окремі періоди при сильних морозах доводилося збільшувати потужність до 1000 Вт. У приміщенні підтримувалася температура 4—5 °С. Низ вулика повністю відкрита (конструкція вулика УТ-95 дозволяє це робити дуже просто), на верху рамок перебуває тільки повітропроникний холстик, дах знятий.
Витрати електроенергії за зимівлю становили:.
—у холодні зими - 450-550 кВт/год,.
—у мякі зими - 400-450 кВт/ч.
В останні кілька років з метою експерименту підтримую температуру усередині приміщення не більше 2—3 "С. Зимівля проходить також цілком успішно, але зменшуються витрати електроенергії.
Помітив, що зменшення температури усередині мого зимувального приміщення на кожні t °С приводить до зменшення споживання електроенергії на 100 кВт/год за зимівлю.
У мякі зими в приміщенні, щоправда, установлюється висока відносна вологість до 90—95%, а в окремі моменти — і до 100%. Однак бджоли ці умови переносять нормально. Для зниження вологості можна збільшити температуру повітря до 6—8 °С у першій половині зимівлі.
>