Суть способу по И.И. Прядко зі співавторами полягає в тому, що зимівля бджіл проводиться у вулику при температурі в подрамочном просторі 13—14 °С, при якій бджоли не збираються в клуб. Такі значення температур автори обґрунтовують тим, що при меншій температурі бджоли збираються в клуб, а при більшої - зменшується відносна вологість у вулику, що небажано з ряду причин.

Автори способу затверджують, що оптимальна вологість і велика кількість вуглекислого газу у вулику сприяють пасивному стану родини й поліпшенню зимівлі. У вуликах при зимівлі не буває цвілі, бджоли менше дивуються грибковими й кишковими хворобами. Повідомляється, що були випадки, коли вдавалося перезимувати й нормально розвиватися родинам, які восени важили 250 р.

Особливість способу СТЗ полягає в тім, що, через невисоку вологість усередині вулика, відсутні умови для зимового вирощування розплоду. Цей факт варто розцінювати як достоїнство, тому що встановлено, що зимове вирощування розплоду при звичайних умовах зимівлі є змушеною мірою й, як правило, приводить до ослаблення родин узимку (Комісар А.Д., 1994). У той же час, затверджують автори, при 13—14 °С не буває пересушування гнізда й бджолам вистачає вологи для споживання меду, тобто мед не кристалізується. При реалізації способу рекомендується обмежувати розміри льотка й вентиляційних отворів до 4—5 див .

Технічна реалізація підігріву вулика може бути такий же, як і для способу автоматичного підігріву усередині вулика, тільки підтримуватися повинна температура 13— 14 °С. Для цього потужність внутриульевого підігрівника повинна бути не менш 40-50 Вт. Орієнтовна витрата електроенергії складе 50-60 кВт/год на 1 родину за зимівлю.

Памятуя про те, що для реалізації технологій зимівлі важлива сукупність всіх елементів зимівлі, у тому числі - конструкції вулика, матеріалів, з яких виготовлені вулик і утеплення, способу вентиляції вулика, перейдемо до докладного розгляду цих складових елементів.

3.3.5.