Як зробити самому підігрівник-поїлку?

Як зробити самому підігрівник-поїлку?

1.
Відміряти необхідну для 25 Ом довжину нихромовой дроту діаметром 0,3-0,4 мм. Вимір краще проводити омметром.
2.
Навити цей дріт у спіраль.
3.
Вирізати заготівлю й виготовити корпус.
4.
На дно середньої частини залити 5-8 мм розведеного водою алебастру.
6.
5.Покласти на алебастр спіраль у вигляді букви «м» (див. мал. 3.30) і залити зверху
розчином алебастру, залишивши зовні висновки від спіралі. Висновки можна робити на болтики МЗ - М4 мм або зігнувши кінці дроту у вигляді петлі, краще зі здвоєного звитого дроту.
Добре просушити. Пофарбувати чорною фарбою.
Обидві поїлки треба закрити зверху кришками із пластмаси (мал. 3.31), які кріпляться до корпуса за допомогою двох дротових Про-Образних петельок. У пластмасовій кришці просвердлені отвори діаметром 3-4 мм, через які бджоли будуть брати воду з матеряного фланелевого ґнота, що однією частиною повинен бути у воді, що перебуває в поїлці.
Конструкція підігрівника-поїлки передбачає можливість поповнення води в поїлках у міру необхідності. Для цього підігрівник-поїлка розміщається на двох напрямних планках 8x8 мм,.
передньою й задньою стінками вулика
Рис. З.ЗІ. Крышка поилки
закріплених між
безпосередньо під низом рамок.
По напрямних підігрівник-поїлка може рухатися між передньою й задньою стінками або взагалі вийматися з вулика.
При використанні підігрівника-поїлки для зимового підігріву вода в поїлки не наливається. Підігрівник на напрямних у цьому випадку краще розташувати нагору дном. Бажано передбачити захист від падаючих зверху крихт і бджіл, що обсипають.
Використання даної конструкції протягом декількох років виявило її недолік. Він полягає в тому, що у випадку влучення вологи до нагрівального елемента через нещільності в перемичках між поїлками й нагрівачем, контактні болти починають сильно окислятися. Для виключення завмочування алебастру конструкція підігрівника-поїлки повинна бути не цільної, а складатися з окремих елементів: двох поїлок і підігрівника. При цьому корпуса поїлок повинні виключати проникнення через них води.
У цьому випадку на окремій рамці або знизу противо-кліщової сітки за допомогою маленьких гвоздиков закріплюють нихромовую дріт нагрівального елемента (для нашого варіанта вона повинна мати R = 25 Ом).
Бажано, щоб такий підігрівник був ізольований сіткою від бджіл, тоді можна не боятися розігріву дроту до температури 80—90 °С.
Для забезпечення надійного контакту підходящі до підігрівника проведення живлячої напруги повинні бути підпаяні. Як флюс для пайки нихромовой дроту треба використовувати ортофосфорну кислоту або модифікатор іржі для автомобілів.
У моїй конструкції нихромовая дріт підігрівника закріплений на рамці противоклещевой сітки нижче її на 15 мм, тобто підігрівник ізольований від бджіл. Такі підігрівники відкритого типу я успішно експлуатую вже багато сезонів.
>