Мешотчатый розплід

Мешотчатый розплід

Заразна хвороба дорослих личинок робочих бджіл, трутнів і маток, викликувана фільтрівним вірусом з роду Моратор. Найчастіше проявляється в першій половині літа (кінець травня червень), особливо після різких перепадів температур повітря при охолодженні бджолиних гнізд і недоліку кормів у вуликах. Джерелом зараження є хворі загиблі личинки, звідки вірус передається на здоровий розплід бджолами- годувальницями через інфікований корм. На інші родини хвороба поширюється в результаті блукання молодих бджіл під час перших обльотів, переносу стільників від хворих родин у здорові, застосування колективних годівниць і поїлок, непродезінфікованого пасічницького інвентарю й інструментів, а також бджолиного злодійства. Захворюванню піддаються найчастіше відстаючі в розвитку, недостатньо утеплені й незабезпечені медом і пергою бджолині родини. Вірус мешотчатого розплоду відзначається високою стійкістю в зовнішнім середовищі, у тому числі й при впливі на нього різних фізичних або хімічних факторів. При відповідних сприятливих умовах може швидко поширитися на всій пасіці. Стійкий він і до многим лікарських препаратів (включаючи антибіотики), застосовуваним при гнильцовых захворюваннях бджіл. У меді й у перзі при кімнатній температурі вірус мешотчатого розплоду може зберігатися більше двох місяців, при висушуванні й у замороженому стані до року. Розплід, уражений фільтруючим вірусом, гине переважно в запечатаних комірках стільників в 8- 9- денному віці. Загибла личинка, що уздовж розтяглася комірки, здобуває вид бурого мішечка,- наповненого водянисто зернистою рідиною без заходу. Потім личинка поступово висихає, перетворюючись у темну, вигнуту скоринку. Розкриваючи комірки із загиблим розплодом, бджоли викидають ці скоринки, щоб матка знову відклала в них яйця. Внаслідок такої нерівномірної засівби комірок стільник, поцяткований вільними, відкритими й запечатаними комірками, здобуває ґратчастий вид. У здорових родин, як правило, він буває суцільним, зайнятим однаковим відкритим або запечатаним розплодом. Для лікування бджолиної родини від мешотчатого розплоду необхідно тимчасово (на 5-7 днів) укласти матку в клітинку, гніздо скоротити, вилучивши з нього частина стільників, і ретельно утеплити. Бджіл підгодовують цукровим сиропом 10 днів. Не піддаються видужанню в результаті цих заходів родини бджіл піддають перегону в чисті вулики на стільники, узяті від здорових родин, і заміняють у них маток.
Для попередження мешотчатого розплоду необхідно: містити сильні родини бджіл; не допускати переохолодження гнізд тривалими оглядами; не допускати бджолиного злодійства на пасіці й блукання молодих бджіл при обльотах; щорічно обновляти 30 % гніздових стільників; використовувати маток не більше двох сезонів; вибраковувати всі малопродуктивні родини бджіл; систематично проводити дезінфекцію вуликів, запасний суши, усього пасечного інвентарю й устаткування; підтримувати санітарний порядок на всій території пасіки й біля її; вчасно виявляти захворювання бджіл і вживати необхідних заходів для їхньої ліквідації.