маточне молочко ціна
хронічний фарингіт
вощина львів

ВЕСНЯНІ РОБОТИ НА ПАСІЦІ

ВЕСНЯНІ РОБОТИ НА ПАСІЦІ

Товарна продуктивність бджолиних родин, ефективність роботи на запиленні энтомофильных сільськогосподарських культур, здатність протистояти несприятливим умовам середовища перебування визначається багато в чому й характером росту їхньої сили, розвитком у весняний період року. Основне завдання бджолярів у тім і складається, щоб створити родинам умови для прискореного їхнього розвитку навесні. Із цією метою підготовку до весняних робіт на пасіках намагаються проводити завчасно. Ще взимку ремонтують або здобувають (виготовляють) нові вулики й рамки до них, дрібний інвентар, що утеплюють мати (подушки), підставки під вулики, наващивают необхідна кількість гніздових і магазинних рамок, очищають і дезінфікують готові сото-рамки, віск і воскова сировина обмінюють на вощину й т.п.
Починаючому бджоляру не менш важливо підібрати місце для розміщення пасіки. Розташовують її в сухому, захищеному від пануючих вітрів місці. Краще, коли ділянка обнесена живоплотом з медоносних чагарників або забором; коли на ділянці є рідкі насадження (чагарник або низькорослі дерева), що полегшує бджолам можливість орієнтування по місцю розташування родин, створює затінення вуликів у жарку погоду. При розміщенні пасіки на сирих ділянках родини навесні погано розвиваються, а бджоли частіше дивуються різними хворобами. Не підходять для размещения пасік і глибокі балки, низини; тут концентрується холодне повітря, а ранком надовго затримуються туман і вогкість.
Кращою ділянкою для розміщення великих пасік може служити територія або частина території фруктово-ягідного саду, розташованого осторонь від великих населених пунктів, проїзних доріг і тваринницьких ферм. Не рекомендується розміщати пасіки поблизу більших водойм, широких рік і боліт (при перельоті через них багато бджіл гине у воді), воскобойных заводів, кондитерських фабрик, інших промислових підприємств (хімічних, металургійних), ліній електропередач високої напруги.
Перед виставкою бджіл із зимовника територію пасіки очищають від снігу; для прискорення танення сніг рихлять, посипають золою або торфом, вугільним пилом; залишки снігу й сміття, що накопичується протягом зими, з території пасіки видаляють; розставляють підставки під вулики; установлюють навіс для контрольного вулика; обладнають поїлку для бджіл (якщо на пасіці є инфекционно хворі родини, то поїлки влаштовувати недоцільно).
Навесні бджолині родини виносять із зимовника на точок у різний термін, які залежать в основному від умов зимівлі бджіл. Якщо зимівля проходить благополучно, у вуликах подмора мало, бджоли поводяться спокійно й у них відсутні ознаки поносу, є корм високої якості в достатній кількості, поспішати з виставкою бджіл із зимівлі не треба.
Виникнення підвищеного гулу бджіл указує так чи інакше на незадовільний стан родин наприкінці зимівлі, що викликається найчастіше підвищенням температури усередині зимовника. До кінця зимівлі вона може підвищитися іноді настільки, що за допомогою звичайних вентиляційних пристроїв нормалізувати її не вдається. У цих випадках усередині зимовников розміщають які-небудь ємності з льодом (снігом). Підвищення вологості повітря домагаються зволоженням підлог, розвішуванням усередині приміщення вологих мішків, а сильно, що турбуються родинам, дають питну воду, що наливають у порожні соторамки.
Іноді температуру усередині зимовника вдається понизити, відкривши двері в тамбурі на ніч або закривши на цей період доби тільки ґратчасті двері.
Час виставки бджіл із зимовника визначається як погодними умовами, так і станом бджолиних родин, а також температурою усередині зимовника й рівнем його вентиляції. До сильного збудження бджолиних родин і розпаду зимового клубу бджіл приводить підвищення температури в зимовнике до +6—7 *С и вище. Якщо за допомогою вентиляції й інших засобів охолодження температуру в зимовнике нижче +6 °С підтримувати не вдається, а бджоли залишаються збудженими, выкучиваются з льотка, залишають на передніх стінках вуликів сліди поносу, то родини із зимовника треба виносити негайно. У цьому випадку на очищеній від снігу площадці підбирають максимально захищене від вітру й місце, що прогрівається добре сонцем, розкладають необхідна кількість підставок під вулики, і в гарний сонячний день, коли температура повітря в тіні підвищується до 8-10 *3 (ґрунт ділянки в цьому випадку прогрівається до 14-14 С), вулики з погано зимуючими родинами виносять і розміщають для обльоту на відведені для них місця.
Якщо ж бджоли, перебуваючи в зимовнике, сидять у вуликах спокійно, на передні стінки через льотки не виходять, то виносити родини із зимовника доцільно тоді, коли повітря в тіні буде прогрітий до 10—12 °С, тобто при стійкому потеплінні атмосферного повітря, щоб уникнути весняних зльотів і нальотів бджіл. На великій пасіці родини варто виносити із зимовника в другій половині або наприкінці дня. Родини при цьому хвилюються менше, а будучи розтривоженими - швидко заспокоюються. Ранком наступного дня або з настанням тепла бджоли спокійно почнуть облетываться.
Невелику по числу бджолиних родин пасіку, що складається з декількох десятків вуликів, виставляють на підготовлений точок із зимовника рано ранком того дня, коли погода приблизно буде теплою. У цьому випадку для обльоту бджоли використовують найбільш теплу частину дня.
Напередодні дня виставки бджіл із зимовника льотки вуликів з обережністю очищають від подмора. Перед виносом із зимовника льотки вуликів наглухо закривають; якщо взимку кришки з них були зняті, те їх одягають. На носилки або пасечную візок вулики ставлять льотками назад, щоб бджоляр, що йде позаду, міг спостерігати за поводженням родин при їхньому виносі (вивозі) із зимовника. Виносити вулики рекомендується обережно, не допускаючи стукотів або поштовхів, струсів і різких нахилів. Після того як всі родини із зимовника винесені й розставлені на місця, по черзі, але з деяким інтервалом у часі, відкривають у вуликах льотки. При сприятливій погоді бджоли звичайно дуже дружно роблять очисний обліт, звільняючись від екскрементів (калового навантаження).
У день виставки родин із зимовника на сонячному й захищеному від вітру місці пасіки встановлюють поїлку для бджіл.
Характер першого очисного обльоту бджіл навесні є одним з орієнтовних показників результатів минулої зимівлі й стану родин. Для одержання таких відомостей за обльотом бджіл необхідно уважно спостерігати, тому що по його особливостях визначають не тільки стан родин, але й виявляють ті з них, яким необхідно терміново робити ту або іншу допомогу. Сильні, благополучно перезимовані родини облетываются дружно; бджоли їх, вийшовши з льотка на прилітну дошку, злітають у повітря відразу ж, а через деякий час починають чистити своє житло, викидаючи з вуликів сміття й трупи померлих у зимівлі особин. Погано перезимованим, безматочним, ураженим нозематозом, слабкі родини облетываются менш енергійно; частина бджіл їх, як правило, плазує по прилітній дошці й зовнішніх поверхнях стінок вулика (особливо передньої стінки) , бруднячи їхнім калом.
Для встановлення фактичного стану родин у найближчі (після обльоту бджіл) теплі дні проводять їхній огляд. Погано перезимовані родини оглядають негайно (або на крапці, якщо температура повітря в тіні досягає 14 °С, або в теплом, пристосованому для цього приміщенні, або на крапці з використанням переносного намету з поліетиленовим покриттям).
При наявності матки, здатної відкладати запліднені яйця, але не спроможної виявити високу яйценосність через недолік молодих бджіл-годувальниць, сильно ослабілі бджолині родини можна виправити, а потім виростити з них сильні працездатні родини.
Родини, що ослабшали через неякісні матки, виправити неможливо. У таких родинах маток знищують, а бджіл, що залишилися, приєднують до родин з повноцінними матками.
Дуже, що.
виправляються важливо родини, при першому ж огляді пересадити в чисті, продезінфіковані, добре просушені й теплі вулики, які до цього протягом 2-3 днів перебували в добре опалювальному приміщенні; замінити всі опоношен-ные або заплесневелые стільники; замість вилучених стільників додати необхідна кількість доброякісних (з медом і пергою) стільників, прогрітих попередньо до ЗО—35 °С; гніздо скоротити до числа стільників, що може бути щільно покрито бджолами, і добре утеплити. Утеплювати гнізда з боків і зверху краще сухими й теплими подушками або матами, а в ульевую підставку (під дно вулика) набити соломи або сіна, розмістити ящик із сухим піском або шлаками. При цьому верхні льотки повністю закривають, а нижні відкривають для проходу не більше 2-3 бджіл.
У тепле ниє гнезда подушками.
Після виправлення неблагополучно перезимованих родин при сприятливій погоді приступають до огляду й обробки добре перезимованих родин. Варто мати на увазі, що після виставки бджіл із зимовника доцільно зробити лише один весняний огляд, виконавши при цьому якнайбільше самих необхідних робіт з обслуговування родин, а потім протягом наступного місяця зовсім їх не турбувати. При огляді встановлюють силу родини (по числу соторамок, щільно обсиживаемых бджолами), наявність і працездатність матки, наявність розплоду й кількість соторамок, які він займає, забезпеченість родини кормом, стан гнізда (сухе, отношенное, масу подмора) і ін. При наявності вільних продезінфікованих вуликів бджолині родини пересаджують у них при першому ж огляді (особливо слабкі родини). Коли на пасіці запасних вуликів ні, те вулики, у кото-
Перестановка вуликів на чисте дно (заміна ден).
рых родини перебували в зимівлі, ретельно очищають від подмора й сміття. Якщо на пасіці є вулики з окремими денами, то перед оглядом у передніх стінок вуликів завчасно розкладають підготовлені запасні дена: пустивши в льоток струмінь диму, корпус піднімають без дна вулика й ставлять його на чисте й продезінфіковане дно. Забравши брудне дно, вулик ставлять на колишнє місце, дена, Що Звільнилися, очищають від подмора, добре вискоблюють, промивають лугом (синтетичними миючими порошками), обполіскують чистою водою, просушують, дезінфікують вогнем паяльної лампи й знову використовують для заміни інших ден. У вуликах з неокремими денами спочатку очищають вільну від соторамок частина дна, потім рамки пересувають і закінчують чищення його частини, що залишилася.
У тих випадках, коли гнізда виявляються опоношенными або вулики усередині сирі, є цвілі із закислим медом стільники, родини обовязково пересаджують на чисті й продезінфіковані стільники, заміняючи всі не придатні до експлуатації соторамки. Опоношенные стільники з розплодом розміщають у краю гнізда, згодом (по виходу з них молодих бджіл) з вулика їх видаляють.
Скорочують і утеплюють гнізда при огляді родин так само, як і при виправленні неблагополучно перезимованих родин. Слабкі родини в цей період доцільно підсилити за рахунок сильних родин.
Навесні бджолині родини, у тому числі й ослабшие, відчувають потребу в кормі. Через несприятливі погодні умови й відсутність медозбору бджолині родини вирощують розплід у цей період винятково за рахунок кормових запасів гнізда, для чого в кожній родині повинне бути не менш 8-10 кг вуглеводного корму й 1-2 стільників з пергою. При недостатніх запасах корму бджоли більше літають у пошуках пилка й нектару, навіть у холодну погоду, що збільшує швидкість їхнього зношування й відхід. Щоб уникнути цього й забезпечити одночасне збільшення в родинах маси розплоду, необхідно підставляти їм із запасів попередньо підігріті стільники з медом і пергою.
При відсутності запасу медяних стільників бджолині родини підгодовують цукровим сиропом, що готовлять із розрахунку 1,5 кг цукру на 1 л води. Давати його треба в один прийом не більше 1-1,5 л на бджолину родину. Спонукально-Профілактичну підгодівлю бджіл (при наявності в гнізді не менш 8 кг вуглеводного корму) здійснюють щодня малими дозами цукрового сиропу (200 г сиропу на бджолину родину) концентрацією на 1 кг цукри 1 л води, для чого потрібно звичайно.
9. Я-123
Вплив вуглеводних підгодівель на вирощування розплоду й збір меду родинами при наявності перги або пилка
Вид подкормки.
Количество печатного расплода (ячеек).
Собрано меда, кг.
21.05.
3.06.
16.06.
27.06.
всего.
Медовая.
Сахарным сиропом.
9450 9670.
12920 11820.
12610 10300.
14310 10350.
49290 42040.
102,9 77,8
Якщо ж у бджоляра відсутні запаси перги, то можна приготувати й дати бджолам штучний білковий корм у вигляді медово-цукрового тесту з білковим наповненням. Для готування 10 кг такого корму беруть 2,2 кг меди, 6,4 кг цукрові пудри, 0,5 кг сухих инактивированных (убитих теплом) кормових дріжджів, 0,5 кг квіткового пилка або перги, 0,4 л питні води й 4 мол оцтові кислоти (есенції).
Для запобігання бджолиного злодійства льотки у вуликах залишають відкритими настільки, щоб бджоли могли контролировать поява у вулику бджіл з інших родин і щоб бджоли своєї родини могли входити у вулик і одночасно виходити з нього, не заважаючи один одному. У цих же цілях спонукально-профілактичні вуглеводні підгодівлі рекомендується давати родинам увечері, коли років бджіл припиняється; не можна при цьому обливати прилітні дошки, стінки вуликів, площадки у вуликів солодкими рідинами.
3-4 кг цукру на одну родину бджіл. Кращою вуглеводною підгодівлею бджіл є медяна сита (1 кг меду на 0,5 л води).
Розміщення годівниці в гнізді бджолиної родини.
Для припинення злодійства, що почалося, на прилітну дошку обкрадається семьи, що, кладуть дрантя, змочену гасом, отпугивающим злодійок; улаштовують лабіринти перед льотком, що перешкоджають проникненню бджілзлодійок у цю родину звичним шляхом (глиняні обмазки з отворами, проходи в трубочках, спеціальні козирки); укладають у самого льотка пучки пахучих трав і ін.
При сильному нападе вулик з обкрадається семьей, що, забирають на час у прохолодне приміщення, на його місце встановлюють порожній вулик, через 1-2 дні (після припинення літа злодійок у порожній вулик) родину виносять із приміщення й ставлять на колишнє місце.