Перевозити бджіл можна тільки після першого очисного обльоту, коли кишечник бджіл не переповнений екскрементами. Крім того, навесні кількість бджіл у вуликах відносно невелико, стільники не заповнені медом, у гнізді є багато вільного місця, і бджоли мають можливість для свободного переміщення й вентилювання гнізда з метою зниження температури. Температура зовнішнього середовища в цей період невисока, а тому підтримувати оптимальні умови в гнізді труднощів не становить.

Улітку в гніздах бджолиних родин дуже багато розплоду, що визрів і незрілого меду. Крім того, у цей час для відновлення стільників у гнізда додають рамки зі штучною вощиною, що може бути неповністю відбудованої й заповненої медом; їхня воскова конструкція дуже слабка, і тому при різкому струшуванні такі стільники можуть обірватися й погубити всю родину.

Під час перевезення порушуються звичні умови життя бджіл. У результаті цього бджоли під час перевезення сильно збуджуються, шукають будь-які щілини, щоб вийти з вулика. Збуджені бджоли різко збільшують витрату меду й утворення води в їхній дихальній системі також збільшується. Із цієї причини в жарку погоду бджоли можуть «запаритися» - вони стають мокрими й швидко гинуть. Отже, для попередження запарювання бджіл перед початком робіт з перевезення родин необхідно створити їм умови, при яких бджоли не приходять у тривалий збуджений стан.

При підготовці родин до перевезення корпуса вуликів і магазинні надставки доцільно заповнити рамками із сушею повністю, рамки з медом і свіжим напрыском нектару вилучити, залишивши в гніздах медяного корму не більше 10 кг. Твердість або нерухомість кріплення рамок повинна бути такий, щоб відстань між ними (розмір вуличок) не зменшувалися, і рамки між собою не стикалися. За рахунок нічим не заповнених подкрышника й даху вулика з відкритими сітчастими вентиляційними вікнами (у типових вуликах), за рахунок постановки на гніздової корпус магазинної надставки або додаткового корпуса (у вуликах без стандартних подкрышника й даху) над гніздом створюється вільний простір не менш 25 див, що забезпечує гарний повітрообмін у всьому внутрішньому обсязі вулика. Додатково поставлені магазинна надставка або корпус накриваються зверху кочовою сіткою. Утеплювальні подушки, холстики або деревяні стелини з вуликів убираються. Частини вуликів міцно скріплюються між собою спеціальними скріпами.

Під час перевезення родин провесною (для використання підтримуючого медозбору й ін.) і порівняно прохолодній погоді спеціально підготовляти гнізда бджіл до цього необхідності немає. Досить лише зміцнити рамки так, щоб вони стояли нерухомо у вулику, не розгойдувалися й не зрушувалися при поштовхах.

Провесною, (коли температура повітря навколишнього середовища ще низька), під час непогоди (коли бджоли не вилітають із вуликів) навантаження й перевезення родин можна здійснювати протягом усього дня. Якщо ж погода коштує літна, то навантаження родин можна робити тільки ввечері, коли все бджоли повернуться у вулик, тобто з настанням сутінків. Перед навантаженням льотки вуликів наглухо закривають.

Розміщають вулики в кузові автомашини (автотракторному причепі) так, щоб рамки стояли перпендикулярно до напрямку дороги (вулики зовнішніх рядів льотками до бортів), тоді вони будуть менше розгойдуватися під час руху. Для забезпечення продувності зустрічним вітром (під час перевезення) не тільки крайніх вуликів, але й розташованих у середині кузова автомашини (причепа), між рядами вуликів залишають наскрізні поздовжні щілини, що досягається прокладкою в цих щілинах 4 рейок товщиною 8-10 див і довжиною, рівній довжині кузова автомашини (автотракторного причепа).

Вулики, що мають плоскі горизонтальні дахи, ставлять в 2-3 яруси один на іншій. На вулики із двосхилими дахами кладуть по двох поздовжніх дошки, що покривають весь ряд вуликів, на ці дошки ставлять другий ряд вуликів. Одночасно перевозять складні підставки під вулики, а при їхній

відсутності -.

колоди або рейки довжиною 50 див, діаметром 8-10 див, на які потім ставлять вулики.

Після навантаження вуликів і інвентарю борта кузова автомобіля (автотракторного причепа) закривають, верхній ярус вуликів скріплюють мотузкою, потім звязують поперек кожний ряд вуликів, закріплюючи мотузку до бортів або шасі.

Під час перевезення дотримують особливої обережності, сповільнюючи хід на вибоях дороги й поворотах. Швидкість руху транспортних коштів на рівній асфальтованій дорозі повинна підтримуватися в межах 50-60 км/година, на проселочной - не більше 15-20 км/година. Зупинки в шляху допускаються лише самі необхідні (і на нетривалий час), двигуни транспортних засобів при цьому повинні працювати (не вимикатися). Зупинятися треба в неосвітлених місцях. Зупинка під ліхтарем (наприклад, у місті) може зайво потривожити бджіл.

Супроводжувати вантаж повинен сам бджоляр, маючи під рукою розпалений дымарь, бажано 2-3 мокрі простирадла й посуд з водою, щоб у випадку висипання бджіл (при навантаженні, розвантаженні або аварії) можна було накрити ними вулик.

На відстань, яку можна проїхати за 2-3 години, найбільше зручно перевозити бджіл рано ранком. Для чого навантаження родин здійснюють до світанку. У цьому випадку перевезення й розвантаження вуликів виробляється засвітла.

Сильні родини (масою 5 кг і більше) у жарка пора року можна успішно перевозити тільки у вуликах з відкритими льотками. Вантажать їх у транспортний засіб рано ранком (на світанку), коли спостерігається найнижча температура доби. Перед навантаженням у льоток пускають 2-3 клуби диму з дымаря. Після навантаження родин у кожний вулик пускають ще 4-5 клубів диму. Під час навантаження вуликів двигун транспортного засобу повинен працювати. Завдяки виникаючій при цьому вібрації кузова бджоли з вуликів майже не виходять. Перевезення родин з відкритими льотками не викликають занепокоєння бджіл і підвищення температури в гніздах, що виключає обрив стільників і загибель бджіл.

Після прибуття на місце розвантаження вуликів потрібно робити якнайшвидше. Холодний потік повітря в процесі руху змушує вихідних з вуликів бджіл формувати клуб під звисом даху, під прилітною дошкою або під дном вулика. Цей клуб через кілька хвилин після зупинки транспорту розпадається. І тоді бджоли починають літати, заважають працювати; тому розвантаження доцільно закінчити ще до того моменту, як бджоли стануть активними.

Більш доцільно розвантаження робити таким про-

П. Я-123.

разом, щоб.

транспортний засіб повільно рухався по.

середині крапка, а вулики знімалися й розставлялися по обох сторони.

Відкриват.

льотки можна тільки після те го, як бджоли повністю успо коятся. У жаркий час льотки від крывают після розвантаження родин.

відразу ж. При знаком благопо лучной перевіз ки є дружний і энер гичный обліт бджіл.

Якщо виникає необхідність перевезення бджіл невелику відстань (наприклад, покупці бджолиних родин),.

надійніше всього перевезти вулики із бджолами спочатку на відстань 5-6 км, а через тиждень на намічене місце.

Micife для тимчасового розміщення пасіки вибирають із урахуванням часу рє- Найбільше зручно МІСТИТИ Й перевозити бджолині зона. Навесні, ДЛЯ родини в павільйонах і на пересувних платформах.

найбільш успішного вирощування бджіл у родині, вулики ставлять у прогріва добре сонцем, захищеному від вітру місці, льотками на південь. Улітку, у жаркий час, вулики краще поставити під високими деревами й чагарниками, льотками на схід, і так, щоб сонце в жаркий час дня вулики не прогрівало (щоб вулики в цей час були затінені деревами або чагарниками).

Після розвантаження й розміщення пасіки на крапці у вулики заглядати не рекомендується протягом 24 годин. Бджоли в цей період часу залишаються ще збудженими, і ранній огляд може озлобити їх ще більше.