— через 3 доби, в 0,1 %-ном бетапропилактоне при 37 °С.
— через 2 години, під впливом ультрафіолетових променів вірус гине через 1 годину.
Джерелом інфекції є хворі бджолині родини. Усередині родини вірус передається від хворих особин до здорового при кормових контактах, між родинами й пасіками.
— у результаті перельотів робочих бджіл і трутнів, а також при перестановці соторамок з кормом із гнізд одних родин у гнізда інших.
Розмножується вірус у цитоплазмі клітин нервової тканини, тонкої кишки в місці впадання мальпигиевых судин, у ман-дибулярных і гипофарингальных залозах дорослих особин бджолиної родини.
Характерні ознаки захворювання. Захворювання реєструється найбільше часто навесні й улітку при різкій зміні холодної й дощової погоди на жарку й недоліку в родинах білкового корму (перги).
Зовнішні ознаки захворювання бджолиної родини хронічним вірусним паралічем проявляються на 4-10 добу. При цьому на прилітній дошці й на землі біля вулика виявляється значна кількість безладна що рухаються, що вертяться на невеликій ділянці площі особин бджолиної родини з подрагивающими крильми й тілом. Більше характерною рисою при хронічному паралічі служить поява на прилітній дошці вуликів і предлетковой площадці чорних, безволосих, блискучих бджіл Зі зменшеним черевцем, що віддалено нагадують мурах.
Діагноз установлюють по характерних клінічних ознаках, гістологічним і вірусологічним дослідженням.
Для підтвердження діагнозу в лабораторію направляють 15-20 живих особин бджолиної родини (робітників бджіл) із клінічними ознаками поразки, поміщених у скляну баночку й залитих вазеліновим маслом або ЗО %-ным гліцерином.
Міри боротьби. При підтвердженні діагнозу на заражену пасіку накладають карантин. Вулики затінюють (усувають перегрів бджолиних гнізд). Як лікувальна підгодівля хворим бджолиним родинам дають цукровий сироп або медяну сыту з біоміцином (на 1 літр сиропу або ситі 400 тис. ЕД.). Рекомендується застосовувати й порошок биовита, що розпорошують на поверхні стільників хворих бджолиних родин (на бджолину родину 5 г биовита-40 або 2,5 г биокручена-80). Карантин знімають через рік після оздоровлення пасіки. Із профілактичною метою ранньої навесні бджолині родини обробляють розчином эндонуклеазы бактеріальної. Для чого 100 тис. ЕД препарату розчиняють віл чистої води, додаючи для активізації діяльності ферменту 1 г хлористого магнію. Приготовленим розчином за допомогою обприскувача типу «Росинка» при температурі зовнішнього повітря не нижче 12 —14 °С обробляють стільники бджолиних родин із сидячими на них бджолами 6—9 разів з інтервалом 10 днів; при цьому, загальна витрата лікувального розчину на одну бджолину родину повинен скласти 40—50 мол. Позитивний ефект дає й обробка бджіл на стільниках розчином панкреатичної рибонуклеазы (50 мг препарату на 15 мол води при 4кратному обприскуванні з інтервалом 7 днів).
Для стимуляції розвитку бджолиних родин і профілактики хронічного вірусного паралічу на постачання прийнятий ферментний препарат — эидоглюкии, що є аналогом эндонуклеазы бактеріальної, розчином якого (100 тис. ЕД препарату на 1 л води) обробляють бджіл на стільниках 6 разів з інтервалом 10 днів.
Для дезінфекції вуликів, пчеловодного інвентарю, стільників і ін. застосовують ті ж засоби й методи, які рекомендовані при поразці бджолиних родин мешотчатым розплодом.