Потрапляючи з інфікованим кормом і водою в організм особин бджолиної родини або личинок, гриби починають розмножуватися й проростати в слизові оболонки (особливо передніх грудних трахей) і викликають їх глибокий никроз. Залежно від місця масової локалізації збудника можуть порушуватися функції органів травлення, дихальної або рухової систем.

Характерні ознаки захворювання. Захворювання протікає в період зимівлі бджіл. Бджоли хворих родин проявляють помітне занепокоєння й масово гинуть (у весняний період гине й розплід), у результаті чого бджолині родини сильно слабшають. Трахеї хворих особин бджолиної родини наповнені маслянистою рідиною коричневого цвіту, що при надриві трахей легко випливає. При огляді стільникових рамок, вилучених із хворих родин, виявляють звичайно строкаті, жовті, сірі, синюваті, блискучо-білі комірки з пергою.

Діагноз установлюють на основі клінічних ознак і результатів мікроскопічних і мікологічних досліджень.

У лабораторію направляють 20-30 хворих бджіл або свіжих трупів, шматочки стільників з медом і пергою, що мають білу блискучу поверхню комірок.

Міри боротьби. Бджолині родини переганяють у чисті продезінфіковані вулики, на продезінфіковані сото-рамки й проводять лікувальну підгодівлю цукровим сиропом з додаванням у нього нистатина або леворина.