Передня стінка розгороджується вертикальним бруском на дві частини. Одну частину передньої стінки обладнають так само, як і інші стінки. Вільний прохід по ширині повинен бути ледве більше діаметра медогонки й дозволяти переміщати через нього магазини, використовувані на пасіці. Звичайно буває досить ширини 70-80 див. Цей прохід краще закривати тканиною, що із запасом повинна його перекривати. Зверху й з однієї сторони тканину прибивають рейками до кістяка спорудження, а в нижній частині до тканини прикріплюють деревяну жердину відповідної довжини для того, щоб вітер не задував цю матеряну «двері».

Дах повинна бути або двосхилої, або похилої для забезпечення стоку дощової води. Із цією же метою целофанова плівка на даху повинна бути натягнута до максимально можливого ступеня.

Целофанова плівка й капронова сітка в місці їхнього зєднання повинні закріплюватися на горизонтальних брусках або жердинах за допомогою рейок і цвяхів. У такий же спосіб прибивається й целофанова плівка до кістяка у всіх інших місцях.

Усередині тимчасового приміщення обладнають столик для розпечатання стільників. У куті надійно закріплюють медогонку.

До початку відкачки меду повинне бути підготовлене все необхідне для цієї процедури: пчеловодные ящики для відбору рамок з медом, інструменти для розпечатання стільників (ножі, качани, ковзанки й ін.), порожня тара для меду в необхідній кількості, ємність для розміщення забру-са при розпечатанні, підставка для установки роздрукованих рамок, ємність із водою й чистою бавовняною ганчіркою або рушник. Якщо роздруковувати стільники будуть за допомогою пасечных ножів, то їх повинне бути мінімум два. У цьому випадку треба передбачити нагрівання води, у якій будуть тримати ножі перед їхнім використанням для роздруков.

Якщо медяні магазини встановлювалися так, як про це було сказано вище, те самий зрілий мед буде у верхньому магазині. Чим нижче розташований магазин, тим менш зрілий у ньому буде мед. В ідеалі треба откачивать зрілий мед, що перебуває в повністю запечатаних рамках. Допускається відкачування меду з рамок, які запечатані не менше ніж на половину.

При відкачуванні меду на польовому крапці медяні рамки відбирають тільки з медяних магазинів і не відбирають із расплодного гнізда. Виключенням може бути тільки розбирання й відбір медяних рамок із третього расплодного корпуса при останній відкачці меду перед відїздом додому. Причому медяні рамки, особливо з пергою, краще не откачивать, а відбирати як запас для майбутнього формування зимового гнізда.

Певну проблему представляє видалення бджіл з медяних магазинів, що відбираються. Хімічні препарати, отпугивающие бджіл (наприклад, очищена карболова кислота), не використовується через складність застосування й неприємного заходу. Не знайшов широкого застосування й абсолютно безпечний метод видалення бджіл з медяних магазинів за допомогою удалителя Портеру, видимо, тому, що для повного видалення бджіл цим способом потрібно досить багато часу, а бджоли вже на другий день починають прополисовать пелюстки удалителя. У результаті цього удалитель перестає нормально функціонувати. По всіх цих причинах більшість бджолярів видаляють бджоли з медяних рамок старим «дідівським» способом - струшуванням. Щоб тих самих бджіл не доводилося стряхивать кілька разів, у результаті чого вони стають дуже злими, їх треба стряхивать не у вулик, а перед ним. Для цього на прилітну дошку й землю біля її розстеляють мяку тканину, на яку й стряхивают бджіл по черзі з кожної відбирати

ся рамки, що. Якщо треба, то для віконнательной очищення рамки використовують гусяче крильце або мяку щітку. Можна також для цієї мети зробити невеликі венички із трави зі стеблами, наприклад, з полиню. Відразу після струшування бджоли починають заходити по прилітній дошці, покритою тканиною, у вулик.

При відкачуванні меду на пасіці, особливо при слабкому хабарі, встає завдання захисту вуликів від бджіл-злодійок. Звичайні способи, повязані з обмеженням часу роботи з відкритими вуликами, а також зменшення площі, через яку бджоли-злодійки можуть проникати у вулик, не завжди бувають ефективними.

А.Д. Комісар (2000, усна інформація) запропонував використовувати для відволікання бджіл-злодійок відкритий зверху вулик, на який установлюють ізолюючі ґрати. Одним з варіантів її може бути мякі ізолюючі ґрати із плетеної капронової сітки. По периметрі в ці ґрати вшивають гумку, що буде втримувати неї на вулику.

Бджоли-Злодійки, притягнуті заходом, що йде з відкритого зверху вулика, у великій кількості збираються на ізолюючих ґратах, намагаючись потрапити усередину вулика, і надовго затримуються там, не заважаючи нормальній роботі.

Звільнені від бджіл медяні рамки, що відбираються, ставлять у переносний пчеловодный ящик. При цьому стежать, щоб на рамках не залишалося ні однієї бджоли, а ящик був постійно закритим. Після укомплектування ящика його несуть у приміщення для відкачки меду, де стільники розкривають. Потім рамки встановлюють у медогонку. У хорди-альной медогонці нижній брусок повинен розташовуватися по ходу обертання барабана, а в радіальної - до центральної осі обертання барабана. Спочатку барабан хорди-альной медогонки обертають повільно, потім поступово й плавно збільшують число оборотів барабана. Звільнивши частково від меду першу сторону стільників, їх повертають другою стороною й выкачивают мед із цієї сторони повністю. Потім знову повертають рамки на першу сторону й закінчують повну відкачку. Якщо відразу откачивать мед з першої сторони, то стільник може поламатися, особливо якщо він свежеотстроенный. У цьому плані більше зручної є хордиальная медогонка з касетами, що обертаються.

Откачанные від меду стільники повертають на старі місця у свої вулики. Мед з медогонки через ситечко переливають в емальоване цебро, а потім - у підготовлені ємності. Найчастіше як ємності для меду використовують молочні фляги (бідони) обсягом 40 і 25 л. Останні є більше кращими, оскільки, навіть повністю заповнені медом, вони мають вагу менше 40 кг, у той час як більші бідони в цьому випадку важать більше 60 кг.

Останнім часом у продажі почали зявлятися всілякі ємності з харчової пластмаси. Серед них є й цілком підходящі для транспортування й зберігання меду обсягом 10-20 л. Ціна цих ємностей істотно нижче, ніж алюмінієвих бідонів однакового обсягу.

Обовязковою умовою для будь-яких ємностей під мед, які будуть перевозитися автомобільним або гужовим транспортом, є їхня герметичність і надійність замикаючих пристроїв. Адже добре відомо, що свіжий мед має високу плинність і через найменшу нещільність за час перевезення може витекти зненацька багато меду.

На закінчення - про одну деталь, повязаної з відкачкою меду. Я знаю, що є бджолярі, які вивільнювані після відкачки меду рамки не дають бджолам на осушку, мотивуючи це тим, що в наступному сезоні такі рамки бджоли краще освоюють при постановці їх у вулик. Швидше за все, так воно і є, однак у такого способу є й негативний момент, про яке можна відразу й не догадатися, тому що він проявляється набагато пізніше після постановки рамок у вулик. Вся справа в тому, що якщо після відкачки меду рамка не буде добре осушена бджолами, то в її осередках незабаром утворяться первинні медяні кристали, тобто всі залишки меду у відкритих осередках закристалізуються. Якщо таку рамку влітку наступного року поставити в гніздо й бджоли заллють її медом, то при використанні цієї рамки в якості кормовий узимку мед у ній майже напевно закристалізується, оскільки в осередках буде перебувати багато центрів кристалізації - первинних кристалів меду. До речі, імовірність кристалізації меду в цьому випадку буде істотно вище в старих (чорних і темно-коричневих) стільників, чим у світлих.

І ще один аспект цієї проблеми. У журналі « Бджоляр-Практик» № 8-9 за 1929 рік на стор. 151 С. Княжевс-Кий повідомляє про те, що при відкачці меду на медогонці в стільниках залишається ще більше 10% меду, що через свою велику вязкість не може покинути стінки стільників навіть при більших оборотах медогонки. Не втратити цей мед можна тільки єдиним способом - дати стільники на осушку бджолам.

Часто бджоли погано осушують поставлені на верх гнізда откачанные рамки, а іноді навіть складають у них острівцями мед із цих же рамок. Це відбувається тому, що бджоли сприймають поставлений зверху корпус із рамками як частина свого гнізда. Щоб цього не відбувалося, спробуйте зробити так. Заздалегідь збризкайте откачанные корпуси чистою водою з «Росинки». Якщо корпусів багато, то їх можна на ніч поставити в підвал, щоб мед, що залишився в осередках, разжижился. Рідкий мед, схожий на нектар, бджоли краще забирають. Перед постановкою корпуса з откачанными рамками залишіть на верху вулику-вых рамок холстик або стелину, але так, щоб бджоли мали в них невеликий отвір для проходу. Потім зверху на вулик поставте корпус із рамками для осушки; на верх цих рамок нічого класти не треба. Якщо у вулику є подкрышник, то корпус із рамками краще поставити на нього. Все це робиться для того, щоб бджоли не сприймали поставлений зверху корпус із рамками як частина свого гнізда. Це відчуття в них підсилює вступник зверху через вентиляційні отвори даху світло. При такому розміщенні рамок бджоли майже напевно добре осушать рамки й перенесуть цей мед у своє гніздо.

1.3.7.