ОСІННЯ ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ

ОСІННЯ ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ

Основною турботою бджоляра в плані профілактики хвороб у раннеосенний період є максимальне очищення родини від кліща. При цьому вкрай бажано, щоб все це відбулося по можливості в більше ранній термін.
Практика свідчить про те, що однієї із причин так званого осіннього зльоту бджіл, про яке дуже, докладно буде розказане "далі, є висока зараженість їхнім кліщем Варроа. Щоб не допустити цього лиха, треба постійно протягом усього активного сезону стримувати розвиток кліща, виконуючи ті заходи, про доторых ми вже говорили вище. А зараз, після головного медозбору, перша обробка медикаментозними препаратами повинна бути проведена по можливості раніше, незважаючи на наявність розплоду в родинах.
Чому так треба надходити? По-перше, якщо чекати, коли в гнізді не залишиться розплоду й тільки після цього проводити першу обробку, то буде загублено багато часу. Адже кліщ, перебуваючи на бджолі, постійно харчується її гемолімфою й наносить їй непоправний збиток. І чим довше кліщ буде перебувати в родині, тим сума цього збитку буде більшою. Якщо при цьому провести пізню обробку, то кліщ, звичайно, обсиплеться, однак збиток, нанесений зимовим бджолам, залишиться. І якщо ці бджоли зараз не осыпятся разом із кліщем, то до весни вони навряд чи дотягнуть.
По-друге, ефективність дії акарицидных препаратів залежить від зовнішньої температури. Мінімальною температурою, при якій ці препарати ще мають задовільну ефективність, є температура 15— 16 °С. При позднеосенней обробці такі високі температури бувають украй рідко, і тому ефективність такої обробки буде істотно нижче, ніж при ранній обробці.
По-третє, установлено, що при обробці акарицидными препаратами після того, як бджоли почнуть збиратися в зимовий клуб, збільшується ймовірність загибелі матки під час зимівлі.
Що ж стосується кліща, що залишається в родині, на закритому розплоді, то при обробці відразу після медозбору цього розплоду в родині звичайно буває небагато. Та й до всього іншого, пізніше послу виходу розплоду ще буде проводитися друга контрольна обробка.
Ранню обробку бипином, тактиком або іншими препаратами варто проводити відразу ж після проведення осінньої ревізії й попереднього складання гнізда. Звичайно по строках це відбувається в районі 15-20 серпня. Для виключення влучення препарату у відкриті осередки стільників обробку треба робити не поливанием, а розбризкуванням за допомогою «Росинки».
Рекомендації з ранньої обробки проти кліща мені вдалося виявити в ж. «Бджільництво» № 7 ще в далекому 1978 p., коли кліщ тільки почав масовий хід у Європу. Цікавий шлях він при цьому проробив: з Індії, де він жив на місцевій бджолі, через Китай, на Далекий Схід СРСР, а потім по Транссибірській дорозі кліщ поступово проникав у Європейську частину Союзу. Отож що писав тоді згаданий вище джерело: «Осінню обробку бджіл проти кліща необхідно проводити не після виходу всього осіннього розплоду, а відразу ж після головного хабар, з таким розрахунком, щоб осіннє нарощування бджіл проходило в родині з можливо меншої заклещенностью». Але писали-те це практики, тому мало хто на цю пропозицію звернув увагу, адже навіть у наші дні іншого формаліста нелегко переконати в доцільності такого прийому обробки. А посилається він при цьому на те, що «в Інструкції написано не так». Упевнено, що через неправильні (якщо не сказати більше) рекомендацій обробляти родини проти кліща тільки після виходу всього розплоду, за останні десятиліття загинули багато тисяч ні в чому не винних пчелосемей.
Після повного виходу розплоду (найчастіше це буває наприкінці вересня - початку жовтня) і остаточного складання зимового гнізда обовязково проводиться друга (контрольна) обробка акарицидным препаратом. Пропонована схема обробки більше ефективна й більше безпечна, чим традиційна пізня обробка після виходу розплоду, коли родини обробляються лікарськими препаратами двічі з інтервалом в 7 доби.
Висока ефективність забезпечується також і в тому випадку, якщо відразу після попереднього складання гнізда будуть установлені на 25-30 доби смужки байварола, апіс-тана, варотома або іншого подібного препарату. У цьому випадку після вилучення смужок із гнізда більше ніяких обробок від кліща робити не треба. Ця схема обробки ефективна, надійна, зручна, однак вона істотно дорожче в порівнянні з обробкою бипином або тактиком.
Що стосується осінньої профілактики інших хвороб, то при відсутності їхніх клінічних проявів проводяться загальні профілактичні заходи: очищення й дезінфекція вуликів, що йдуть у зиму, забезпечення бджіл якісним кормом, недопущення бджолиного злодійства й ін.
Після очищення вуликів і дезінфекції їхнім гарячим повітрям або одним з дезінфікуючих розчинів бажано внутрішню частину вулика й всі деревяні частини рамок покрити міцним розчином прополісу в спирті. Для цього треба 30-50 г здрібненого прополісу залити 100 г спирту. Після повного розчинення прополісу отриманий розчин за допомогою розпилювача або пензлика наносять на відповідні деталі. Завдяки цьому тонкий шар прополісу, знятий у процесі дезінфекції, буде відновлений і покращиться санітарний стан гнізда. Крім того, нанесення захисного прополисного шаруючи запобігає гниття деревини й збільшує термін служби вуликів і рамок.
Для термічної обробки вуликів краще застосовувати не бензинову лампу, а газовий пальник або, ще краще, термофен (використовується при проведенні ремонтних робіт для зняття старої фарби, якому можна купити в господарському магазині). Справа в тому, що бензинова лампа залишає на стінках обробленого вулика захід бензину, а пальник і термофен ніяких заходів не залишають.
Восени, крім профілактики й боротьби із хворобами, актуальної є захист бджіл від навал ос. В окремі роки оси наносять відчутна втрата родинам, що йде в зиму. Слабкі родини або нуклеуси взагалі можуть бути розграбовані. Діючих способів захисту від ос поки ні, тому боротися із цими «піратами» доводиться по старинці. У пляшки наливають небагато, що забродив компоту, або ж кладуть підгнилі ягоди або фрукти, які заливають підсолодженою водою. Пляшки розставляють на кришки вуликів у кількості не менш 5 штук на пасіку. Дуже зручно для цих цілей використовувати розрізану пластмасову пляшку для напоїв (мал. 1.28).
Відрізану верхню частину пляшки вставляють горлечком долілиць у нижню частину пляшки, куди попередньо наливають принаду. Така пастка зручна тим, що оса, що потрапила в неї, ніколи не зможе вибратися назовні. Крім того, таку пастку дуже просто звільняти від пополеглих у неї й загиблих ос. У цю пастку попадають і шершні й мухи-сенотаинии й інші шкідники бджіл.
Восени, коли бджоли перестають охороняти льотки, треба обовязково вжити заходів по виключенню влучення у вулик мишей. Для цього треба стежити за тим, щоб всі частини вулика були щільно без щілин состыкованы один з одним, і вчасно зменшувати величину льотка. Найкраще в цьому плані використовувати металеві легковые загороджувачі, що мають із однієї сторони вирізані в металі три окремих проходи для бджіл. Якщо загороджувач поставити цією стороною, то це захистить вулик від мишей, а бджоли будуть мати вільний вхід і вихід.