Про строки згодовування й обсяги

Про строки згодовування й обсяги

Щодо обсягу. Мені здається, що відповідь із цього приводу вже пролунав вище. Тому я не вважаю, що причиною осіннього зльоту бджіл може стати великий обсяг цукрового сиропу, що переробляється. На бджоли, що беруть участь у переробці цукрового сиропу, його великий обсяг, безумовно, буде робити негативний вплив, але тільки за певних умов. Дослідженнями А. Ма-Урицио встановлено, що сама по собі переробка більших порцій вуглеводного корму не робить помітного впливу на строк життя бджоли за умови достатнього її постачання пилком (по С.А. Виправленню, 1982).
А які ж конкретно бджоли будуть займатися переробкою сиропу? Для відповіді на це питання треба згадати те, що було сказано раніше про процес переробки нектару (сиропу), і повернутися до мал. 2.1. Із цього малюнка видале, що прийом нектару (сиропу) і основну його переробку у вулику (область 3) проводять молоді бджоли-приймальниці у віці 8-15 доби, а не старі бджоли, як це часто повідомляється в літературі. Що ж стосується старих бджіл-складальниць, то вони теж беруть участь у процесі первинної переробки нектару (сиропу) і в його доставці у вулик (зона И). Із цих причин правильним буде вважати, що при переробці сиропу (нектару) зношуватися будуть і молоді, і старі бджоли (про своєрідний природний захист молодих бджіл у цій ситуації я розповім трохи нижче). У цьому аспекті переробка сиропу, що перебуває у вулику, буде для бджіл-складальниць навіть менш напруженим заняттям, чим переробка нектару, що ще треба доставляти.
Щодо строків переробки сиропу. Строки згодовування цукрового сиропу сильно впливають на рівень інверсії (розщеплення) сахарози, а отже, на якість цукрового меду, строки його дозрівання, запечатування й, в остаточному підсумку, на результати зимівлі. Цей вплив відбувається за рахунок фактора зовнішньої температури й наявності пилка в природі. При цьому треба мати на увазі й те, що бджоли осінньої генерації через необхідність переробки значної кількості цукрового сиропу (нектару) можуть мимоволі почати виділення воску. Якщо в цей час у природі буде відсутній пилок, то розвиток восковыделительных залоз буде відбуватися за рахунок жирового тіла (за рахунок зимового запасу). Такі бджоли будуть погано зимувати, а частина з них загине в процесі переробки або відразу після її.
У цьому контексті хотів би звернути увагу на наступне. У деякі роки з теплої й вологої восени у вересні може початися непоганий товарний хабарів з пізніх медоносів. Це може бути, наприклад, жабрей, отава пізно скошеного еспарцету й т.п. Все це, звичайно, чудово, але при цьому варто памятати про те, що доставкою нектару і його переробкою в мед будуть займатися бджоли осінньої генерації. І якщо навіть у природі в цей час буде досить пилка, те однаково ці бджоли, уже підготовлені до зими, будуть зношуватися й тем інтенсивніше, ніж інтенсивніше буде цей раптовий хабарів. Результат буде такий же, як і при пізній переробці сиропу - бджоли будуть погано зимувати.
Із усього сказаного треба, що якщо Бджолам, що йдуть у зиму, буде запропоновано переробити велику кількість сиропу в той час, коли в природі вже буде відсутній пилок (кінець вересня - жовтень), те й молоді й старі бджоли змушені будуть витрачати значну частину своїх резервних речовин, запасених на зиму. Це обставина, при наявності інших несприятливих факторів, може сприяти зльоту (загибелі) бджіл. Хоча треба сказати, що в молодих бджіл існує своєрідний захист проти їхнього сильного зношування на переробці нектару (сиропу). От що із цього приводу говорив Г.Ф. Таранів (1968): «У першу половину життя бджіл инвертаза виділяється глотковими залозами в дуже невеликій кількості. У другий же період життя, коли бджола стає складальницею, кількість инвертазы... різко зростає».
Дослідженнями встановлено, що строки згодовування цукрового сиропу сильно впливають на якість приготовленого цукрового меду. Проведені досвіди, про які повідомляє И.С. Лонин (2004), показали, що якщо в середній смузі закормка бджіл цукровим сиропом проводиться не пізніше останньої декади серпня, те отриманий цукровий мед буде якісно перероблений бджолами. Частка інвертованих Цукрів у такому меді становить близько 90%, а залишкової сахарози в такому меді буде не більше 5,5%, що відповідає нормам для квіткового меду. До того ж такий мед бджоли, як правило, устигають запечатати кришечками. На такому меді бджоли будуть нормально зимувати, а для того щоб не допускати навесні можливого дефіциту білка в тілі бджоли, можна під час серпневої підгодівлі додавати на 1 л остиглого сиропу по 1-1,5 г пилка. Таку пропозицію зробив А.К. Рохтле в ж. «Бджільництво» № 5 за 1989 р. Добавка такої кількості пилка дозволить забезпечити цукровий сироп натуральними продуктами, які є у квіткового нектару, і природним способом частково компенсувати в цукровому меді дефіцит азотистих і мінеральних речовин. Практика застосування пилка при підгодівлі бджіл показує, що бджоли повністю забирають її тільки в тому випадку, якщо вони мають безпосередній доступ до всієї площі дна годівниці. Якщо ж сироп буде надходити тільки в окрему камеру годівниці, то пилок буде осаджуватися на ту частину дна, до якої немає доступу бджіл. У результаті цього не весь пилок буде використана по призначенню, так до того ж сироп може забродити при чергових його додаваннях. Цю проблему можна вирішити, використовуючи годівниці відкритого типу (наприклад, рамкові годівниці). Другий варіант рішення цієї проблеми пропонує Г.Б. Ізмайлов з м. Харків. Він рекомендує як білкова підгодівля використовувати гомогенат трутневых личинок (ГТЛ). Відомо, що ГТЛ містить 73% води, 13%) білка (протеїну), 1% жиру, а також загальні й вільні амінокислоти, вищі жирні кислоти, вітаміни й 131. мкг/г каротину (Поліщук В.П., Гречка Г.М., 2005). З огляду на, що процентний вміст протеїну в пилку майже в 2 рази більше, ніж у ГТЛ (25% проти 13%, відповідно), для додавання 0,07% азоту в готовий мед треба в сироп додавати 30 г ГТЛ на 1 л сиропу. Подальші дослідження показали, що оптимальною дозою є 10 г ГТЛ на 1 л сиропу (Гречка Г.М., 2007).
Щодо баластових речовин при згодовуванні ГТЛ. Оскільки гомогенат містить 73% води, те всі сухі залишки становлять 27%. У такому випадку в ЗО г ГТЛ буде втримуватися 8,1 г сухих речовин. Якщо навіть уважати, що всі ці речовини повністю не будуть переварені, то в кишечник бджоли додасться всього 0,01% баластових речовин, що цілком припустимо. При дозі 10 г ГТЛ на літр - тим більше.
Чим гарний пропонований спосіб? Насамперед тим, що гомогенат повністю розчиняється в цукровому сиропі й не осаджується на дно годівниці, як пилок. Отже, бджоли будуть споживати весь гомогенат, запропонований їм у складі сиропу. Друге. Корисні речовини, що перебувають у пыльцевых зернах, бджолам засвоювати сутужніше, ніж корисні речовини, повністю розчинені в сиропі.
Якщо більші дози цукрового сиропу (до 15-20 л) бджоли будуть переробляти в більше пізній термін, коли в природі вже не буде пилка, а зовнішня температура невисока (кінець вересня - жовтень), то якість інвертування такого сиропу буде низьким. До того ж, за зазначеними вище причинами бджоли такий мед звичайно слабко запечатують. Однак гірше всього буде те, що бджоли осінньої генерації (а інших бджіл до цього часу в нормальній родині вже немає) будуть витрачати на переробку меду свої зимові резервні речовини. Якщо до всьому іншому родина влітку була сильно уражена кліщем, то сумарний вплив цих двох негативних факторів може привести до поступової загибелі (зльоту) родини вже в жовтні - листопаді. Якщо ж родина була досить сильної й залишиться живий, то зимувати на такому меді вона буде погано.
С.А. Поправко (1982) у звязку зі строками цукрової підгодівлі повідомляє про так звана «золоте правило» бджолярів: годувати бджіл лише в теплий час, коли їхні глоткові залози ще досить активні й здатні «облагородити» ферментами цукровий сироп.
2.1.5.