аденома простати лікування
лікування запалення легень
Дріт 0,5 мм, 0,5 кг, н/ж

ВИГОТОВЛЕННЯ ДНА ДЛЯ ВУЛИКА УТ-95

ВИГОТОВЛЕННЯ ДНА ДЛЯ ВУЛИКА УТ-95

Дно у вулику УТ-95 є, мабуть, найбільш складним елементом для виготовлення. Воно має такі ж зовнішні й внутрішні розміри, як і в корпусів, а висота дна - 150 мм. Аж унизу дна розташовується піддон, що виймається в обидва боки, а вище його противоклещевая сітка, що може вийматися тільки назад (мал. 3.36).
Заготівлі для виготовлення дна мають розміри, зазначені на мал. 3.37.
При нарізці заготівель для дна треба особлива увага звернути на якість деревини, що йде на бічні стінки. Ці заготівлі повинні бути цільними, у них не допускається наявність сучків, а тим більше - тріщин. Це повязане з тим, що фактично тільки на цих двох стінках дна буде триматися весь вулик, оскільки ні передня, ні зад-
няя стінки, через наявність виймається в обидва боки піддона, не будуть доходити до самого низу дна. Але цієї обставини боятися не треба. Вулики УТ-95 я експлуатую вже більше 10 років, доводилося їх перевозити, переносити, але ніяких проблем з міцністю дна, та й самих вуликів, не було.
Передня стінка по висоті коротше бічних стінок на 25 мм (її висота дорівнює 125 мм) гто тієї, причині, що через, що утворилося через цього отвір піддон буде мати можливість висуватися вперед. Задня стінка дна закріплюється вгорі й має висоту 80 мм, а висота дощечки для кріплення противоклещевой сітки становить 45 мм, і ще 25 мм становить висота піддона, разом - 150 мм. Заготівлі для дна виготовляються точно так само, як і заготівлі для стінок корпуса.
Отвір для нижнього льотка (мал. 3.38) вибирається так: спочатку в одному з кутів розміченого на заготівлі 420x125 мм льотка (по його довгій стороні) висвердлюють трохи примикають друг до друга отворів, які дадуть можливість пропустити через них вузьке лезо садової ножівки, за допомогою якої потім пропиливается деревина уздовж однієї, а потім уздовж іншої довгої сторони льотка. Вибірку льотка по його коротких сторонах (у висоту) роблять стамескою.
Складання дна виробляється на шаблоні для корпусів. При цьому заготівлі в шаблоні закріплюються так, щоб верхній зріз майбутнього дна був звернений до плити шаблона, тобто верхній зріз на шаблоні буде звернений долілиць. Це робиться тому, що передня й задня заготівлі дна мають розміри, що відрізняються по висоті від розмірів бічних заготівель. Скріплення дна по кутах виробляється так само, як і в корпусах. Після скріплення заготівля дна за допомогою стамески акуратно знімається із шаблона (контроль «гвинта»!) і ставиться на добу для просушки. Потім боковины дна по низі треба звязати щитком (див. мал. 3.36). Для цього використовують або дошки, або товсту фанеру. Знизу щитка прибивають дві опорні планки, на яких вулик буде стояти на підставці.
До складу дна входить також і противоклещевая сітка (мал. 3.39).
Розміри всіх заготівель для противоклещевой сітки зазначені на малюнку. Складання рамки виробляється на клеї й цвяхах, а прикріплення самої рамки до задньої несучої дощечки треба обовязково проводити на клеї за допомогою довгих (45-50 мм) і тонких шурупів або саморезов з обовязковим проникненням їх у торці бічних планок
рамки. Це робиться тому, що іноді бджоли прикріплюють прополісом рамку сітки до вулика, і, щоб вийняти її назад, треба прикласти до несучої дощечки значні зусилля. Із цієї причини в противоклещевой сітці немає ніяких ручок, тому що виймання сітки краще робити за допомогою пасечной стамески (тією стороною, що зігнута під 90°). Висоти дощечки 45 мм цілком достатньо для того, щоб це лезо стамески можна було вставити збоку в щілину між дощечкою й вуликом і потягнути її разом із сіткою на себе.
На рамку зверху закріплюється сама сітка, що повинна мати розмір осередків не менше 2 мм і не більше 3 мм. Краще, якщо це буде сітка з нержавіючого дроту або з міцної пресованої пластмаси. Можна також зробити сітку з відходів тонкої оцинкованої сталі, з якої роблять сита для комбайнів, млинів та ін. З нижньої сторони рамки (для виключення доступу бджіл) розташований нагрівальний елемент відкритого типу у вигляді спирали з нихромовой дроту. Більш докладно про це написано в моїй книзі «Основи бджільництва».
Збирається піддон на клеї й невеликих гвоздиках.
На бічних стінках дна вулика між піддоном і рамкою противоклещевой сітки розташовуються планки - полозки перетином 10x10 мм (мал. 3.36). Ці планки треба виготовити й закріпити на бічних стінках за допомогою клеячи й гвоздиков так, як показано на цьому малюнку.
Пандус — трикутна планка довжиною 200 мм (довжина нижнього льотка), що закріплюється на клеї й цвяхах під нижнім льотком із внутрішньої сторони (мал. 3.36). Пандус фіксує передню частину противоклещевой сітки, коли вона вставлена до кінця, і полегшує бджолам роботу з очищення вулика від великого сміття, що падає на противоклещевую сітку.
Прилітна дошка. Представляє планку шириною не більше 50-60 мм і довжиною у всю передню стінку (420 мм), що прикріплюється нижче льотка із зовнішньої сторони вулика (мал. 3.36) за допомогою клеячи й довгих цвяхів. Кут нахилу прилітної дошки повинен бути таким, щоб нижній її кінець не заважав висуванню піддона вперед.
Під час інтенсивного медозбору я виймаю піддон, перевертаю його зворотною стороною (планками долілиць) і за допомогою двох гвоздиков фіксую до торця прилітної дошки. Низ піддона впираю в землю. Виходить відмінна прилітна дошка більших розмірів, що полегшує роботу важко вантаженим бджолам. А у вулику знизу зявляється повністю відкрите для вентиляції простір, але інші бджоли через цей простір у вулик не потраплять, тому що шлях їм перекриває противоклещевая сітка.
Піддон представляє корито із планок і ДВП або тонкого металу знизу (мал. 3.40).
Компонування всіх елементів дна по висоті показана на мал. 3.41.
Варто звернути увагу на те, що всі елементи дна повинні бути скомпоновані так, щоб противоклещевая сітка й піддон мали можливість зовсім вільно (без заклинювання) рухатися. Із цією метою ширина сітки й піддона становить 374 мм, у той час як внутрішній розмір вулика дорівнює 380 мм. Різниця в 6 мм забезпечує зазор для вільного ходу сітки й піддона. Із цією же метою низ планки - полозка повинен розташовуватися на висоті 25 мм, тоді як загальна висота піддона (планка + ДВП) становить 23 мм. Різниця в 2 мм забезпечує вільний хід піддона.
3.3.6.