СКЛАДАННЯ Й ДОВЕДЕННЯ КОРПУСІВ

СКЛАДАННЯ Й ДОВЕДЕННЯ КОРПУСІВ

Для складання корпусів потрібно обовязково зробити шаблон. Для цього треба взяти рівний шматок щільної древ-але-стружечной плити або щит з дощок розміром 540x480 мм (мал. 3.32).
Для контролю відповідності розміру корпуса вгорі й для скріплення стінок при складанні можна виготовити ще й верхній шаблон, що представляє планку із закріпленими на ній на відстані 419 мм двома « чебурашка-мі» (мал. 3.33). Ця відстань узята на 1 мм менше зовнішнього розміру корпуса. Зроблено це для того, щоб корпус у верхній своїй частині мав розмір ледве менше, ніж унизу, що забезпечує вільну посадку корпусів один на одного.
По периметрі на щиті закріпити на клеї й шурупах зовнішні завзяті планки висотою 40 мм і шириною 30 мм. На зазначених відстанях також закріпити внутрішні завзяті планки. Від правильності розташування цих планок будуть залежати внутрішні розміри корпусів, тому при
установці цих планок треба витримувати не тільки розміри 451x380 мм, але й контролювати прямоугольность кутів по зазначеним на малюнку розмірам двох діагоналей 598,7 мм.
Перед остаточним складанням корпуса треба попередньо підібрати чотири заготівлі стінок. Зміст цієї роботи полягає в тому, що місця зімкнення дощок на кутах корпусів не повинні збігатися (мал. 3.34).
Зрозуміло, що корпус, зібраний так, як показано у випадку б), буде прочнее, чим у випадку а). Після такого підбора позначити верх і низ на кожній заготівлі, всі чотири заготівлі скласти в пакет і проконтролювати візуально одноманітність їхніх розмірів по висоті. Якщо будуть замічені невеликі невідповідності розмірів заготівель по висоті, то треба зробити дофуговку заготівель в.
складі пакета, тобто зробити всі заготівлі однаковими по висоті.
Після цього можна буде приступитися до складання корпуса. Для цього заготівлі по однієї ставлять вертикально в шаблон і закріплюють їхніми розпірними клинами (див. мал. 3.32). Коли всі заготівлі будуть закріплені в шаблоні, треба обовязково простежити, щоб верхні зрізи всіх заготівель лежали в одній площині, тобто щоб не було «гвинта». Перекіс дощок у цьому випадку може бути наслідком того, що в процесі закріплення заготівель розпірними клинами одна із заготівель може випадково зрушитися по висоті. Усувають «гвинт» постукуванням молотком у потрібнім місці.
Якщо всі вихідні розміри заготівель були витримані з необхідною точністю, то корпус «сяде» на шаблон щільно й без перекосів. Якщо цього не відбудеться, то треба зясувати, що заважає, і провести доведення цієї заготівлі. Потім закріпити бічні стінки корпуса верхнім шаблоном, насадивши його зверху на стінки. Якщо посадка верхнього шаблона буде утруднена, то треба виявити перешкоду й усунути її.
Після цього зняти із шаблона передню або задню стінку, вибивши відповідні клини, промастити водотривким клеєм всі місця стиків і знову закріпити заготівлю на своєму місці. Знову перевірити «гвинт» і почати скріплення кутів. Скріплення кутів можна робити цвяхами 45-50 мм, які забивають по 3-4 шт. з кожної сторони кута. Цвяхи забивати під кутом! (см. мал. 3.2, б). Але, звичайно, більше надійне кріплення виходить на шурупах, а ще краще - на саморезах. У такому випадку попередньо просверливаются відповідні отвори, куди й загвинчуються шурупи або саморезы. Потім точно так само закріплюється протилежна стінка (контроль «гвинта»!). Далі забирають всі розпірні клини й при допомоги стамески корпус акуратно знімають із його посадкового місця на шаблоні.
Якщо все зроблено правильно, то виходить рівний міцний корпус необхідних розмірів, якому треба поставити на добу для просушки клеячи. При необхідності остаточне доведення корпуса в межах 1 мм можна зробити в такий спосіб. На зворотну сторону шаблона для складання корпусів закріпити аркуш наждакової шкурки, а потім помістити на неї корпус і короткі обертові рухи вліво - вправо зібрати зайве на крайках (мал. 3.35).
Рекомендую усередині кожного корпуса ставити мітку про матеріал корпуса й даті його виготовлення. Наприклад: ЕЛЬ-05 або ЛИПА-04. Мітку найпростіше наносити крапковим написанням букв і цифр за допомогою вістря гвоздика, що ставлять у потрібне місце й легенею ударом молотка одержують крапку в деревині. Наступну крапку на контурі напису роблять поруч із попередньої. Рухаючись у такий спосіб по «траєкторії» необхідних букв і цифр, одержують безліч крапок, які й утворять потрібний напис.
Після всіх цих робіт корпус повністю готовий для його оснащення й фарбування.
3.3.5.