.

Для бджолиного рою пилок (як і перга - форма зберігання пилка у вуликах) є основним (і практично єдиним) харчовим джерелом білків, без яких неможлива його життя. Поліпептиди й білки, що виявляються в пилку, зібраної бджолами, становлять від приблизно 12,5 до 37,5% загальної сухої ваги пыльцевого зерна. Хроматограмма амінокислот рослинної «пилу» виявляє присутність більших кількостей аспарагина й пролина, середніх кількостей аланина, глутамина, метіоніну й серина й «малих» кількостей аминомасляной кислоти, аргініну, аспарагінової кислоти, глутаминовой кислоти, гистидина, гидроксипролина, лейцину, изолейцина, лізина, треонина, триптофану, тирозину й валина. Можна також спостерігати, що всі незамінні кислоти присутні в цікавих співвідношеннях. Обмежено присутньою амінокислотою в пилку є метіонін, але цистин і цистеин (комплементарні метіоніну) іноді втримуються в досить більших кількостях. Пилок легко асимілюється на рівні кишечника (особливо, якщо вилучено экзина): напівнезамінні й незамінні амінокислоти, що надійшли в кишечник з нею, особливо добре проникають через травний барєр. Тому доведено, що пилок є чудовим засобом при захворюваннях печінки й при важких дефіцитах ферментів кишечника, у тих випадках, коли інші харчові білки досить погано всмоктуються. [79].