ПРИДБАННЯ БДЖІЛ

ПРИДБАННЯ БДЖІЛ

У цей час придбання бджіл справа дуже важке. Складність у тім, що попит вище пропозицій. Через цього бджоли з кожним роком дорожчають. В 2-3 рази подорожчали готові вулики, інвентар. Якщо кілька років назад вулик коштував 24 рубля, то тепер ціна перевалила за сотню.
Труднощі полягають у тім, що в Сибіру немає спеціалізованого господарства по розведенню й продажу бджолиних родин. Єдине господарство в Кузбасі, що продає бджоли - це Новокузнецький госпромхоз, центральне відділення якого розташовано в Мысках. Бажаючі купити бджоли повинні взимку зустрітися з директором і домовитися, коли й за скільки можна зробити покупку.
Продаж бджіл могли б з великою вигодою для господарства здійснити пасіки Кемеровського науково-дослідного інституту сільського господарства, Барановський, Таштагольский радгоспи, будьякі великі пасіки. Цим самої вони б внесли великий вклад у відновлення бджільництва Кузбасу.
Хотілося б попередити майбутніх сибірських бджолярів, щоб вони не купували бджоли з Киргизії, з Кавказу й інших південних регіонів. Покупка південних бджіл - зрячи викинуті гроші, тому що вони рано або пізно загинуть Південні бджоли фізіологічно непридатні для проживання в умовах тривалої зимівлі, а якщо й виживуть, то по продуктивності вони гірше місцевих. Ми проводили випробування кубанських, сірих гірських кавказьких, українських, італійських, далекосхідних бджіл - і всі породи виявилися менш продуктивними в порівнянні з місцевими. Тільки чистопорідні карпатські бджоли не уступали місцевим среднерусским. Наприклад, в 1964 році сибірські бджоли зібрали в середньому на одну бджолину родину по 142,4 кг (±3); сірі гірські кавказькі - по 88,55 (±4,7) далекосхідні - по 123,21 (±8,4) кг. (Подробиці випробування різних порід бджіл в умовах Кемеровської області можна знайти в статті В. Г. Кашковского «Результати випробування різних порід бджіл у Західному Сибірі». Праці Кемеровської державної сільськогосподарської досвідченої станції. Кемерово, 1970. С. 145-163).
Завезення бджіл з інших регіонів небезпечний не тим, що привізні збирають менше меду, а головне в тім, що із цими бджолами привозять небезпечні заразні захворювання. Коли цього не робили, у сибірських бджолярів була одна турбота: як зібрати побільше меду. Із завезенням же бджіл з Кавказу зявилася інша турбота: як урятувати бджолині родини від загибелі, тому що була завезена небезпечна хвороба - гнилизни. Із припиненням завезення бджіл з Кавказу поступово звільнилися від гнильцов. Але пройшло кілька десятків років, як бджільництво Сибіру осягло нове нещастя. В. С. Коптев з Новосибірської плодовоягодной досвідченої станції став пропагувати помесей місцевих бджіл з далекосхідними, нібито вони підвищують медозбір чи ледве не в пять разів. Для цієї мети він неодноразово завозив бджоли з Далекого Сходу й з ними був завезений кліщ варроа якобсони, що викликає небезпечне захворювання варроатоз. Воно поширилося в Сибіру й тепер стало справжнім нещастям у тій же Кемеровській області, в Алтайському краї.
Останнім часом зявилася нова небезпечна хвороба бджіл - аскосфероз. Поява її повязане з вощиною. Довгий час Кемеровська обласна контора бджільництва виготовляла вощину з воску з пасік від здорових родин. Усе було гарно, але найшлася «розумна» голова закрити вощаний завод і її стали завозити з інших районів, а разом з нею й не менш небезпечну, чим варроатоз, інфекційну хворобу. З початку постійного завезення бджіл з Киргизії, Закарпаття, з Кавказу, у Новосибірській області зявилися такі хвороби, як американський і європейський гнилизни, мешотчатый розплід, параліч, аскосфероз і інші.
З огляду на такі наслідки, радимо майбутнім бджолярам здобувати бджіл тільки місцевих, які зарекомендували себе гарною зимівлею, високою продуктивністю й стійкістю до захворювань.
Місцевих бджіл можна придбати в аматорів, наприклад, у селищах Гірської Лимарні, де бджільництвом займаються майже в кожному будинку.
У Кузбасі среднерусские бджоли є в Кемеровському, Яшкинском районах як у суспільних господарствах, так і в приватного сектора. У Крапивинском районі - застарілі помесные бджоли, які за, сорок із зайвим років придбали ознаки среднерусских, за винятком фарбування. Багато родин, у яких є бджоли із двома передніми жовтими тергитами, такі ж бджоли зустрічаються на пасіках колишнього Кузедеевского району. Але по інших ознаках вони типові среднерусские, тому що пройшло поглинальне схрещування з вимиранням у зимовий час бджолиних родин з ознаками кавказьких бджіл. Пасіки із чистопорідними среднерусскими бджолами є в першому, другому й третім відділеннях Таштагольского пчелосовхоза.
Після того як місце для постановки вуликів обрано, вивчена кормова база навколо пасіки, залишається придбати вулики, населені бджолами.
Ще раз повторимо: для починаючого бджоляра найкраще купити бджоли в сусідніх бджолярів. Треба заздалегідь домовитися про всі умови покупки: чи можуть продати відводи зі стільниками, рій або навіть бессотовый пакет, час придбання.
Крім того, потрібно знати вартість вуликів із бджолами або роїв і ознайомитися зі способами перевезення їх на призначене місце.