Короткочасні невеликі зниження температури в бджолиному гнізді в активний період життєдіяльності родини викликають швидке-підвищення температури тіла бджіл.
При значних же похолоданнях у пасивний період життєдіяльності (осінь - зима - весна) одного збільшення температури тіла бджіл недостатньо. Якби вони користувалися тільки цим способом, то швидко витрачали б свій основний енергетичний матеріал - мед і гинули. Стійкість родини до тривалого й глибокого охолодження звязана значною мірою зі здатністю бджіл регулювати теплову віддачу гнізда за допомогою зміни його теплоізоляції. Уже невеликі нічні похолодання в літньо-осінній період змушують бджіл, що перебувають у різних місцях житла, збиратися в зоні гнізда з розплодом і утворювати клуб. При цьому найбільше щільно вони групуються в периферичних, більше охолоджуваних частинах межрамочных просторів, образуя своїми тілами своєрідну теплоизолирующую оболонку, що зменшує теплові втрати родини. У результаті цього, чим далі вглиб від поверхні клубу будуть перебувати бджоли, тим менше вони будуть піддаватися дії холоду. Тому щільність клубу від периферії до центра поступово зменшується. Однак зовнішня частина (кірка) клубу прохолоджується нерівномірно, що повязане з особливостями теплового захисту житла й дією фізичних законів теплопередачі. Це обумовлює неоднорідність щільності бджолиного клубу в різних його зонах. Найбільш пухкої звичайно буває верхня частина клубу, розташована безпосередньо над його тепловим центром.
Зміна щільності зимового клубу й, відповідно, займаного їм обсягу є важливим механізмом регуляції бджолами теплових втрат. Зокрема, ущільнення клубу, що вживається бджолами у відповідь на похолодання, спричиняє зниження теплових втрат. Тепловтрати клубу при цьому зменшуються за рахунок зниження повітрообміну між внутріклубним простором і навколишнім середовищем. Зниження витрат тепла відбувається також і за рахунок зменшення теплового випромінювання з поверхні клубу, тому що зменшується співвідношення між площею його поверхні й обсягом.
Своєрідність механізмів терморегуляції в бджіл звязано значною мірою з особливостями роботи їх терморецепторов. У бджоли теплові рецептори є одночасно й рецепторами вуглекислого газу, що має важливе біологічне значення. Справа в тому, що зниження зовнішньої температури, що викликає ущільнення клубу, погіршує його вентиляцію. Тому в ньому зростають температура й концентрація вуглекислого газу, що є продуктом обміну речовин у бджіл. У результаті рецептор піддається впливу двох факторів (вуглекислоти й високої температури), що викликають односпрямовану реакцію у формі збудження бджіл, що веде до подальшого підвищення температури в зоні теплового центра.
Викладене вище пояснює причини відомого факту стрибкоподібного підвищення температури в центрі гнізда при різких похолоданнях, а саме: чим холодніше на вулиці й у вулику, тим тепліше в клубі.
:
