Коливання температури усередині гнізда впливають на тривалість і хід розвитку робочих бджіл, маток і трутнів. Так, наприклад, тривалість розвитку яйця до стадії личинки при температурі 38 °С становить 70 годин (близько 3 доби), а при 30 °С — 115 годин (близько 5 доби). До того ж при температурі 36 °С вилуплюється 92% личинок, при 30 °С — 85%, а при 29 °С — тільки 5% (Єськов Е.К., 1983).

Так само чутливі до значень температури личинки, що розвиваються, і лялечки. Якщо протягом 1—3 годин личинки 1—4 денні віки потримати при температурі +8 °С, то 4% їх загине. Ще більшу чутливість до охолодження має розплід у стадії лялечки — якщо його потримати при температурі +5 °С, те загине близько 15 % лялечок. Стовідсоткова загибель лялечок спостерігається, якщо їх потримати протягом 2 годин при температурі +3 °С (Єськов Е.К., 1999).

Виходячи зі сказаного, проведення весняного огляду родин треба проводити тільки при температурах не нижче 12—15 °С у тіні в безвітряний день і гранично обережно. Рамки з розплодом повинні оглядатися швидко, їх не можна залишати за межами гнізда на тривалий час.

Але бджолиний розплід чутливий не тільки до знижень температури, але й до її підвищень. Так, вплив температури, що перевершує всього на 1,5 °С верхня межа оптимального діапазону, протягом усього періоду з моменту запечатування розплоду приводить до повної його загибелі (Єськов Е.К., 1983). А такі умови для розвитку розплоду бджоляр може створити, виходячи з «кращих спонукань». Тут мається на увазі неписьменне застосування електропідігрівання, особливо без використання терморегулятора, або ж неякісне виготовлення апаратури. Щоб цього не відбувалося, настійно рекомендуємо всім, бажаючим зайнятися електропідігріванням бджіл, почитати уважно главу 3 справжньої книги. У ній у доступній для розуміння формі описана проста й надійна схема терморегулирую-щей апаратури на сучасній елементній базі, що може бути виготовлена самостійно.

А тепер знову повернемося безпосередньо до розглянутого питання.

Давайте подивимося, як впливає температура на загальну тривалість розвитку розплоду. Відомо, що запечатаний бджолиний розплід при 34-35 "З розвивається до виходу протягом 12 днів. Але якщо температура в гнізді під час дозрівання розплоду буде становити 30 °С, те цей період збільшиться на 3—4 дні й складе 15—16 днів.

Розвиток маток з моменту запечатування маточников уповільнюється в середньому майже на троє діб при зниженні температури від 37 до 31 °С (Єськов Е.К., 1992) (мал. 1.2.).

При 38 °С час розвитку маток скорочується стосовно такому при 34 °С ще приблизно на 14 годин (Єськов Е.К.,. 1983). Все це грамотному бджоляру треба знати й ураховувати у своїй практичній діяльності.

Слід зазначити ще один цікавий факти впливу температури на розвиток маток. Так, вірогідно встановлено, що маса вирощених маток збільшується зі зменшенням температури, при якій відбувається розвиток маток. Однак виявляється, що це збільшення маси маток не можна звязувати з поліпшенням їхньої якості. Установлено, що найважчі матки, вирощені при 31 °С, відрізняються найменшою плідністю. До того ж бджоли погано приймають цих маток, близько 60% з них гинуть у період підсадження й вильоту на спарювання, а до 30% із числа прийнятих виявляються трутівками. Але навіть якщо ці матки були

прийняті родиною, облетались і почали відкладати нормальні яйця, багато родин робили їхню заміну вже до кінця першого сезону появи їх у родинах (Єськов Е.К., 1983).

Численні дослідження показали, що оптимальним діапазоном для нормального розвитку.

маток є температури в межах 33—34 °С. І хоча маса виведених при цих температурах маток була менше, ніж у виведених при більше низьких температурах, плідність цих маток була вище.

Із сказаного вище випливає важливий практичний висновок: маса маток не є надійним показником їхньої якості. Навпроти, її збільшення при похолоданнях (наприклад, навесні) служить показником погіршення такої важливої господарської ознаки, як плідність маток. Виходячи із цього, можна затверджувати, що для кожної породи бджіл існує оптимальна маса незапліднених маток, які надалі будуть мати максимальну плідність. Неплодові матки, що мають більшу або меншу масу щодо оптимальної, повинні вибраковуватися.

А тепер подивимося, як ставляться бджоли до максимально високих температур, які можуть виникнути в родині під час перевезення або коли родина проходить обробку в термокамере для боротьби із кліщем. Яку ж гранично високу температуру і як довго можуть витримувати бджоли?.

Проведені дослідження із цієї проблеми встановили наступне. Якщо бджіл піддати дії високої температури 46 °С при вологості 40 % протягом 15—30 мінут, то надалі добова загибель таких бджіл становила 0,6—1%. При 45-хвилинному впливі такої температури вже протягом перших трьох годин гинуло 20-30% бджіл, а інші - у наступні 3- 4 дні. При впливі цієї температури протягом 75 хв усе бджоли гинули в першу добу після обробки (Єськов Е.К., 1983).

Наведені дані дозволяють зрозуміти, що бджоли можуть переносити лише короткочасний вплив високої температури. Тривалий тепловий вплив, більше 30 мінут при 46 °С (наприклад, при неписьменному використанні електропідігрівання або при обробці від кліща в термокамере), викликає необоротні зміни в організмі бджіл, які тим сильніше, ніж триваліше період впливу екстремальних температур. Із цієї причини потрібна крайня обережність при використанні електропідігрівання й при обробці бджіл від кліща в термокамере.

Закінчуючи розгляд питання про вплив температури на життєдіяльність бджолиної родини, зупинимося на оцінці впливу на бджоли температури максимального переохолодження.

У природних умовах бджоли піддаються дії низьких температур у період зимівлі. Особливо сильно прохолоджуються ті бджоли, які перебувають у нижній і бічній частинах клубу. Короткочасний вплив негативних температур (нижче 0 °С) бджоли переносять завдяки тому, що гемолімфа, що заміняє їм кров, і інші рідкі фракції тіла мають здатність перебувати якийсь час, не замерзаючи, у переохолодженому стані. У такий спосіб бджоли захищаються від дії низьких температур. При подальшому зниженні температури в так званій крапці максимального переохолодження починається кристалізація цих рідин.

На температуру максимального переохолодження, сильний вплив робить також концентрація вуглекислого газу в гнізді. Так, якщо при сильному зниженні зовнішніх температур бджоли зберуться в щільний клуб, те це приведе до зменшення його вентилювання й збільшенню концентрації вуглекислого газу, що викличе зменшення температури максимального переохолодження.

Спеціальними дослідженнями встановлено, що між температурою максимального переохолодження й тривалістю життя бджіл існує зворотна залежність - чим нижче температура кристалізації, тим менше живе бджола. Отже, механізм холодового захисту забезпечує можливість бджолам переживати короткочасні, але досить сильні охолодження. Однак надалі при настанні нормальних температур це позначиться на зменшенні тривалості життя бджіл.

Зі сказаного випливають практичні рекомендації: 1) необхідно по можливості охороняти бджолині родини від впливів дуже низьких температур, що спонукують бджіл групуватися в дуже щільний клуб; 2) чим довше в ході зимівлі бджоли будуть перебувати в щільному клубі, тим менше вони проживуть після весняного обльоту; 3) оптимальний спосіб зимівлі бджіл повинен забезпечувати їхній максимальний захист від впливу низьких температур. На мій погляд, таким способом є зимівля бджіл в обігріваються помещениях, що, з автоматичною підтримкою температури в районі +2...5 °З або ж зимівля в гарних бджоляниках, де приблизно така ж температура підтримується природно.

Короткий зміст питання (висновки).

1.

Бджолина родина пристосована до виживання в умовах, де діапазон річних коливань температур досягає майже 100 °С (від —50 "З до +45 °С).

2.

Бджоли захищають своє житло від перегріву вентилюванням, випаром води із гнізда й виходом.

(выкучиванием) за межі гнізда.

3.

Основним способом захисту гнізда бджіл від переохолодження в пасивний період життєдіяльності.

бджіл (осінь— зима — весна) є утворення клубу. Щільність зимового клубу й температура усередині його визначаються в основному значеннями зовнішніх температур — чим нижче зовнішня температура, тим вище щільність клубу й внутрішня його температура. При підвищенні.

зовнішніх температур щільність клубу й внутрішня температура зменшуються.

4.

Температура тіла бджіл значною мірою залежить від температури навколишнього середовища, але бджоли володіють і вродженою здатністю регулювати в деяких межах температуру свого тіла.

5.

Бджолина родина в активний період своєї життєдіяльності підтримує температуру у своєму гнізді (особливо в районі розплоду в центральної егочасти) з високою стабільністю.

6.

Тривалість розвитку особин бджолиної родини, їхня якість і виживаність значною мірою визначаються температурою, при якій вони проходять етапи свого розвитку.

7.

Бджолиний розплід не можна піддавати тривалому охолодженню при розбиранні гнізда, щоб не викликати вповільнення в його розвитку або навіть загибель.

8.

Негативний вплив на розплід робить і підвищення температур, при яких відбувається його розвиток. Так, перевищення всього на 1,5 °С верхньої межі оптимального температурного діапазону протягом усього періоду розвитку приводить до повної загибелі розплоду. Такі умови бджоляр може створити в гнізді при неписьменному використанні електропідігрівання або неякісно виготовленої апаратури для підігріву.

9.

Розвиток маток при зниженні температур (наприклад, при весняному висновку) від 34 до 31 °С уповільнюється в середньому на двоє діб. При висновку матокжарким улітку, коли температура в гнізді може підніматися до 38 "З, вихід маток буде відбуватися на 14 годин раніше, ніж при температурі 34 °С.

10.

Маса вирощених маток збільшується зі зменшенням температури, при якій відбувається їхній розвиток. Однак це збільшення маси не свідчить про високі якості маток. Так, найважчі матки, вирощені при 31 °С, відрізняються найменшою плідністю.

11.

Для кожної породи бджіл існує оптимальна маса незапліднених маток, які надалі будуть мати максимальну плідність. Неплодові матки, що мають більшу або меншу масу щодо оптимальної, повинні вибраковуватися.

12.

Однієї із причин високої якості маток «тихої» зміни є розташування цих маточников.

у . . . .

.

центрі гнізда, де стабільно підтримуються оптимальні для розвитку температури.

13.

Тривалий максимальний тепловий вплив, більше 30 хв при температурі 46 "З (наприклад, при неписьменному використанні електропідігрівання або при обробці в термокамере від кліща), викликає необоротні зміни в організмі бджіл, які тим сильніше, ніж триваліше цей період. При впливі цієї температури протягом 75 хв усе бджоли гинуть протягом першої доби.

14.

Бджіл також необхідно охороняти й від впливу низьких температур, що спонукують їх групуватися в дуже щільний клуб. Ніж довше бджоли будуть перебувати в такому стані, тим менше.

вони проживуть після весняного обльоту.

15.

Оптимальна зимівля бджіл буде відбуватися при температурах плюс 2—5 °С у гарному бджолянику або обігрівається помется, що.

>