договор о работе зубного техника и ортопеда
пасічницький інвентар купити
прополіс ліки

Світлове й теплове випромінювання Сонця

Світлове й теплове випромінювання Сонця

Сонце є центром нашої світобудови й дуже потужним джерелом випромінювань у широкому спектрі частот. Однак у контексті розглянутих питань нас будуть цікавити тільки світлове й теплове випромінювання (сонячна радіація).
Світлове випромінювання. Сонячне світло являє собою електромагнітне випромінювання з довжиною хвиль від 0,4 до 0,8 мк. Колірний зір людини й бджоли трохи відрізняються. Так, людина сприймає цвіту від червоного до фіолетового (низькочастотна частина спектра сонячного світла), а бджола - від жовтого до ультрафіолетового (високочастотна частина спектра). Червоний цвіт бджола не сприймає, він бачиться їй чорним. Причому у всьому діапазоні сприйманих бджолою квітів є три максимуми колірної чутливості: ультрафіолетовий, синій і жовтий. Всі ці особливості колірного зору бджіл треба враховувати при фарбуванні вуликів. Докладно про те, як правильно красити вулики, буде розказано далі.
Сонячне світло дозволяє бджолам одержувати велику кількість інформації про навколишній світ, і тому без світла бджоли можуть існувати тільки в пасивний період своєї життєдіяльності, коли вони не вилітають із вулика. А взагалі, із Сонцем у бджіл особливі відносини, видимо, недарма за це їх називають «сонячним племям».
А чи може так улюблене бджолами Сонце заподіювати їм шкода? Може, але тільки з нашої «допомогою».
У природних умовах розвиток всіх особин бджолиної родини відбувається в гнізді (дуплі, печері й т.д.) без доступу прямого світла. Випромінювання Сонця, особливо в літню пору, багато ультрафіолетовими (УФ) променями. Помірний вплив Уф-Променів на шкіру людини викликає її пігментацію (засмага, як ми говоримо), а непомірне - може привести до опіку й онкологічних захворювань шкіри або інших небажаних наслідків. Бджолиному розплоду, особливо відкритому, «засмага» зовсім ні до чого, особливо якщо врахувати, що в нього ще не сформувався захисний хітинової покрив. Тому надмірне опромінення відкритого розплоду прямими сонячними променями, богатыми ультрафіолетом, може привести до відхилень у його розвитку й навіть до загибелі.
Досить часто, розшукуючи на соте яйця, ми можемо досить довго тримати стільник так, щоб денця комірок висвітлювало пряме сонце - так, дійсно, легше побачити яйця, особливо на світлому соте. А іноді, не замислюючись про наслідки, ми можемо поставити вийняту з вулика рамку на тривалий час, так, що її будуть висвітлювати прямі сонячні промені. Найкраще, звичайно, якщо буде потреба ставити рамку не на сонце, а в тінь, а ще краще поміщати таку рамку в пчеловодный ящик.
У свій час, коли я починав вирощувати маток для власних потреб, довелося испробовать різні варіанти пересадження личинок зі стільників у штучні маткові мисочки. Хто займався цією роботою, знає, що для цієї процедури потрібні гарний зір і висвітлення. При пересадженні личинок в одній із серій, що закладаються, я вирішив испробовать як джерело світла сонце. Пристосував рамку, переніс личинки (їх, дійсно, було дуже добре видно) і поставив прищеплювальну рамку в родину-стартер. Результат - з 24 личинок на виховання були прийняті тільки 8, тоді як при звичайному переносі прийом був, як правило, у районі 20. Довго я не міг зрозуміти, чому так відбулося, і причину шукав зовсім не там, де вона була... А справжня причина такого поганого.
прийому, виявляється, полягала в тім, що окремі личинки тривалий час висвітлювалися прямими сонячними променями й одержали смертельну для них дозу ультрафіолетового опромінення.
Через якийсь час у журналі «Бджільництво» № 3 за 2000 рік я знайшов підтвердження моєму здогаду. От що пише там В. Броварский: «Бджолині личинки чутливі до вологості повітря й прямим сонячним променям, які не тільки збезводнюють личинок, але й убивають їхнім ультрафіолетовим випромінюванням. Навіть нетривалий вплив цих факторів може вплинути на прийом личинок родинами-виховательками».
Теплове випромінювання. Потік сонячного тепла (пряма й неуважна сонячна радіація) падає на вулик, нагріває його поверхня, а потім частина тепла у вигляді теплового випромінювання передається з поверхні вулика навколишньому середовищу, а інша частина за рахунок теплопередачі проходить через стінки й дах і нагріває внутрішній обсяг вулика. Сумарна теплова енергія, що надходить у вулик, залежить від температури навколишнього середовища, швидкості вітру, коефіцієнта теплопровідності стінок і утеплення вулика, а також від цвіту його фарбування.
А.Д. Трифонов у журналі «Бджільництво» № 4 за 1994 рік повідомляє про проведений розрахунок сумарної теплової енергії, що надходить в 12-рамковий вулик під дією сонячної радіації (мал. 1.14).
Із графіків видно, що навіть при наявності невеликого вітру (2-3 м/с) теплове навантаження на вулик різко зменшується, а при вітрі більше 6 м/с і зовнішній температурі 25 "З вулик починає прохолоджуватися й втрачати внутрішнє тепло. Зважаючи на те, що під час медозбору самі родини виділяють велика кількість тепла, частина з якого є надлишковим, проблема охолодження вулика від додаткового сонячного тепла стає актуальною.
Бджоли, щоправда, самі вирішують це завдання, вентилюючи вулик, а також випаровуючи з нектару вологу, з якої при вентилюванні вулика віддаляється значна кількість зайвого тепла. Якщо ж хабарів у цей час буде слабкий (менш 1 кг), то бджоли будуть вносити у вулик додаткову воду й за рахунок її випару прохолоджувати вулик. Отже, при наявності гарного хабар охолодження вулика буде відбуватися природно, але це охолодження буде тим краще, чим вище швидкість вітру, що обдуває вулик. Тому в південних степових районах, де немає можливості ставити вулики в тіні дерев, їх краще розташовувати не в балках, а на продуваються возвышенностях, що. Ці вулики також досить бажано захистити від прямого влучення сонячних л/чий, особливо на південну стінку й дах. Вирішити це завдання можна декількома способами: покласти на дах вулика купа трави; на південну стінку й дах.
прикріпити аркуші пінопласту; оббити вулик алюмінієвою фольгою або оклеить светоотражающей плівкою (яку для цих же цілей клеять на вікна). Усередині вулика повинне бути гарне внутрішнє утеплення, що у цій ситуації виконує протилежне завдання, не допускає в гніздо зайве тепло. При відсутності гарного хабар у поїлці постійно повинна бути вода.
При можливості постановки вуликів у тінь дерев навіть при температурі повітря 30 °С теплове навантаження на вулик за рахунок неуважної сонячної радіації стає рівної нулю, тому такий спосіб захисту є найкращим.
Короткий зміст питання (висновки).
1.
При огляді гнізда стільник з відкритим розплодом не слід піддавати тривалому впливу прямих сонячних променів. Найкраще вийняті із гнізда рамки відразу ж поміщати в пчеловодный ящик.
2.
Прямі сонячні промені не слід використовувати для висвітлення комірок при переносі личинок у штучні маткові мисочки для вирощування маток.
3.
При впливі прямої й неуважної сонячної радіації влітку у вулик може надходити кілька десятків ватів надлишкової теплової енергії, від якої вулик треба захищати.
4.
Якщо в південних степових районах немає можливості ставити вулики в тіні дерев, то їх краще розмістити не в балках, а на височинах, що продуваються вітром,, використовуючи додаткові заходи захисту, про які сказано вище.
>