атеросклероз - хронічне захворювання
+віск+при+нагріванні
виготовити силіконові форми

ЛЬОТКИ

ЛЬОТКИ

Обовязковою частиною будь-якого бджолиного житла, будь т природне або штучне, є льоток. Адже, дійсно, якщо спробувати абстрагуватися від всіх приватних деталей пристрою будьякого бджолиного житла, то в «сухому залишку» залишаться тільки замкнутий обсяг, стільники й льоток. Ці три елементи бджолиного житла є первородними й обовязково необхідними, тому що без кожного з них бджолине житло не зможе бути таким, оскільки не зможе виконувати покладені на нього функції.
Говорячи про бджолине житло, я не маю на увазі розташування бджіл на галузях дерев, під карнизами будинків і т.д., оскільки це, швидше за все, змушені місця перебування, чим житла.
Льоток у житло бджіл виконує дуже важливу для родини завдання - він забезпечує звязок бджолиної родини із зовнішнім середовищем, через нього в гніздо надходить чисте зовнішнє повітря й віддаляється використаний.
Льотки бджолиних жител у природних умовах можуть мати різну форму й розміри. Бджоли ж звичайно облаштовують льотки під свої потреби, прополисуя їх у потрібних місцях. У свій час цікавий досвід провів Т. Це-Сільський, котрий не раз надавав бджолам самим указати найкраще місце для льотка. Для цього в колоді від стелі до підлоги робилася щілина шириною в 1 див, і протягом літа бджоли виходили по всій довжині щілини. Однак до кінця літа щілина бджолами зашпаровувалася воском і прополісом, і тільки на висоті 25-30 див від верху бджоли залишали одну або кілька дірочок, у вигляді льотка, для зими (Цесельский Т., 2001).
Ця інформація наведена для того, щоб ми знали оптимальне місце розташування льотка для бджолиної родини, що йде в зиму.
А тепер давайте спробуємо сформулювати основні вимоги до льотка. Льоток повинен забезпечувати:.
1) безперешкодний звязок бджіл із зовнішнім середовищем і зворотний доступ у гніздо;.
2) природний повітрообмін між зовнішнім середовищем і гніздом бджіл - надходження чистого повітря в гніздо й видалення з нього використаного;.
3) можливість здійснення бджолами примусової вентиляції гнізда при необхідності;.
4) мінімальну затримку прилітають із взятком і вихідних назовні бджіл під час медозбору;.
5) узгодження (регулювання) площі льотка із силою родини протягом усього року;.
6) гарне розрізнення на тлі передньої стінки вулика в інтересах недопущення блукання бджіл і, особливо, маток;.
7) максимальний захист від несприятливих зовнішніх умов і від проникнення в гніздо хижаків і шкідників бджіл;.
8) можливість безперешкодного видалення сміття изулья.
Виходячи з того, що для різних бджолиних родин форма й площа льотка повинні бути різними, давайте спочатку розглянемо, які повинні бути льотки у вулику товарної бджолиної родини, а потім - льотки в отводках і нуклеусах.
> Льотки у вулику товарної бджолиної родини.
У сучасних конструкціях вуликів звичайно є нижній щілинний льоток і верхні, як правило, круглі льотки.
Нижній льоток. У стандартному вулику висота нижнього щілинного льотка звичайно дорівнює 8-10 мм. Якщо восени, узимку й навесні, коли звичайно немає інтенсивних польотів бджіл, такої висоти льотка цілком достатньо, то для літа й, особливо, періоду головного медозбору - явно немає. Чому це так, відповідь очевидна. Подивитеся на «вавилонське стовпотворіння» у такого льотка при гарному хабарі, щоб сам собою виникла відповідь: «Бджолам у такому льотку тісно». Результатом такої тісноти є те, що бджоли починають заважати друг дружку, втрачаючи дорогоцінний час, а з ним - і непринесений мед.
Звернете також увагу на те, як бджоли входять і виходять із такого льотка. Виявляється, що бджоли входять у вулик через нижню частину льотка, а виходять - нагору ногами через верхню. Помітьте, що вихідні бджоли випробовують при цьому певні утруднення - їм важко надійно зачепитися передніми ніжками за металеве обрамлення льотка.
Запамятаєте інформацію, але перш ніж з її народяться практичні рекомендації, приведемо дві цитати з наших пчеловодных класиків.
«У розпал хабар льоток повинен бути по можливості у всю ширину підлоги вулика й не менш 22 мм у висоту. Якщо льоток малий, то вулик недостатньо вентилюється. Крім того, бджоли скапливаются на передній стінці вулика, оскільки не мають можливості безперешкодно ввійти у вулик або покинути його, і починають переходити в ройовий стан» (Рут А.И., 1964).
«Улітку великий льоток висотою 22 мм рятує від роїння й выкучивания бджіл у жару» (Шимановский Вс, 1996).
Отже, малий по розмірі льоток не тільки утрудняє роботу бджіл по заготівлі меду, але й сприяє
роїнню.
А чому саме висота льотка повинна бути не менш 22 мм? Виявляється, що при такій мінімальній висоті льотка бджола може безперешкодно залетіти усередину вулика й при цьому не ушкодити собі крила. У період головного хабар саме крила є самим слабким місцем у бджоли: за рахунок інтенсивної літної роботи, за рахунок «протискивания» через низький льоток крила бджоли обтрепываются й бджола вже всього через 20-25 доби втрачає можливість літати, після чого гине. Так що не таке воно вуж і простої це, що здається простим, отвір за назвою «льоток»!.
Усіляких конструкцій льотків, як і інших вулику-вых конструкцій, на сьогодні безліч. Описувати всі варіанти його реалізації неможливо, та й, думаю, у цьому немає ніякої необхідності. Краще я розповім про те, який нижній льоток зроблений у моєму вулику «УТ-95».
У передній стінці окремого дна вирізаний суцільний отвір шириною 200 і висотою 25 мм (мал.
1.28).
Знизу льотка у всю ширину передньої стінки прибита постійна прилітна дошка (мал. 1.29).
Постійна прилітна дошка виготовлена з дошки шириною 50 мм. Обовязкова умова для кріплення дошки: нижня її крайка не повинна перешкоджати вийманню піддона, що у цьому вулику може вийматися як уперед, так і назад. Навесні й восени льоток закривається за допомогою леткового вкладиша з тонкого металу (мал. 1.30).
Пояснення до малюнка. Летковый вкладиш складається із властиво вкладиша (В), що щільно вставляється в отвір для льотка, і рухливої засувки (3), що вставляється у вигнутий з металу льотка паз (П) - див. розтин Б-Б - і має можливість у ньому рухатися.
Все складання леткового вкладиша надійно втримуються в летковом вирізі за рахунок сили тертя й не вимагає ніяких додаткових кріплень. За допомогою рухливої засувки навесні й восени можна регулювати необхідний отвір у межах ширини вирізу у вкладиші або повністю закривати цей отвір. Засувка виготовлена з такого ж металу, що й вкладиш.
Улітку, коли отвір у вкладиші стане мало для вільного проходу бджіл, вкладиш повністю виймається з леткового отвору, і бджоли тепер будуть безперешкодно входити й виходити з
вулика через отвір розміром 200x25 мм.
Конструкція нижнього льотка може бути й інший, але головне, щоб він у висоту був не менш
22 мм і мав таку.
ширину, що дозволяла б бджолам на головному хабарі вільно входити й виходити з вулика, не заважаючи, друг дружку.
Верхній льоток. Кращий верхній льоток - це круглий отвір діаметром 25 мм. До речі, свердлити такі отвори дуже зручно за допомогою піряного свердла відповідного діаметра. Розміщати верхній льоток найкраще рівно по центрі передньої стінки корпуса (на перетинанні двох діагоналей).
Регулювати розмір льотка краще за допомогою круглої або секторної засувки, що прикріплюється до передньої стінки за допомогою одного шурупа (мал. 1.31).
У секторної засувки, щоправда, є один недолік - іноді при слабко загвинченому шурупі засувка встановлюється у вільне положення, при якому вона може повністю перекрити льоток. Щоб цього ніколи не відбувалося, місце для шурупа треба вибирати так, щоб вільно висяча засувка повністю не перекривала
льоток, а в ньому залишалося місце для проходу хоча б однієї бджоли (див. мал. 1.31).
Бажано під льотком обладнати маленьку постійну або знімну прилітну дошку.
Коли я починав виготовлення своїх вуликів УТ-95, то вважав, що основним робітником льотком буде нижній, тому верхні льотки робив тільки в деяких корпусах (про всякий випадок). Однак подальша практика показала, що це рішення було неправильним. Улітку досить часто виникають різні ситуації, коли треба зробити отводок, обєднати родини, посадити рій і т.д., а у вільному на даний момент корпусі або магазині немає льотка, що потрібний обовязково. От і доводилося або звільняти задіяний корпус і зайвий раз турбувати родини, або придумувати різні тимчасові хитрості.
Зараз жоден корпус і жоден магазин я не роблю без верхнього льотка, що й можу порекомендувати всім, хто читає цю книгу. Зробіть, не полінуєтеся! Не пошкодуєте! Адже закрити льоток, коли він не потрібний, набагато простіше, ніж займатися варіантами його пошуку, коли він раптом знадобиться.
> Льотки в отводках і нуклеусах.
Що стосується льотків в отводках (а це 2-4 рамки бджоли), те вони можуть бути як щілинними, так і круглими. Головне, щоб льоток не був занадто більшим, особливо в перші 5-7 днів після формування, поки в отводке ще не буде своєї літної бджоли. Взагалі-Те найкраще на цей період льоток повністю закрити, забезпечивши отводок водою й. вентиляцією. Надалі послу відкриття льотка його розмір треба співвідносити із силою отводка точно так само, як це робиться у звичайних родинах.
Що ж стосується нуклеусів і особливо мікронуклеусів, де маса бджоли може бути менше 100 г, те отут звичайні льотки не підійдуть. Часто нуклеуси розташовуються по 4-8 і навіть більше в одному корпусі, і в такому випадку виникає ще проблема ближньої орієнтації бджіл і особливо маток при їхньому виході*на запліднення через близьке розташування льотків на одній стінці. Крім того, малопотужні нуклеуси зі звичайними льотками можуть бути розграбовані іншими родинами.
Тому льоток у нуклеусі повинен виконувати такі специфічні функції, як:.
—забезпечити надійне орієнтування бджіл і маток;.
—запобігти блуканню й влучення в інші сімейки бджіл і маток;.
—запобігти обкраданню нуклеусів.
А.Д. Комісар, працюючи у свій час над цими проблемами, винайшов новий льоток для нуклеусів. Принцип дії цього льотка полягає в тому, що він оточує років-ковое отвір суцільним бортиком, через крайку якого бджола не може перелізти (мал. 1.32).
Після запамятовування місця розташування свого льотка бджола або матка зможуть потрапити усередину нуклеуса тільки тоді, коли при підльоті потраплять точно усередину обгородженого бортиком простору. Якщо вони сядуть на стінку вулика за межами обгородженої площі, то ні у свій, ні в інший нуклеус вони не зможуть потрапити, тому що всі входи в льотки будуть закриті огородженнями, бортик якого вони не зможуть перебороти. Для влучення у свій нуклеус бджолі або матці треба буде злетіти й після цього потрапити у свій льоток.
Льоток з бортиком дозволяє бджолам і матці добре орієнтуватися й надійно запобігає їхнє блукання, але, на жаль, не може запобігти обкраданню.
Відомі в Україні матководы Р. і Л. Єгошини вирішують цю проблему за допомогою трубчастих льотків - трубка відповідного діаметра вставляється в льоток і як би виносить летковое отвір за межі стінки (мал. 1.33).
Трубка може изгибаться будь-яким образом, тому вхідний отвір у нуклеусі може розташовуватися в будь-якому місці корпуса, де це доцільно технологічно.
Запобігання обкрадання за рахунок застосування цього льотка засновано на тім факті, що бджоли-злодійки бояться входити в будь-які замкнуті простори малого діаметра (трубки, тунелі та ін.).
Трубчастий льоток добре виконує свої основні функції, але він утрудняє влучення в нуклеус і свої бджоли. Я запропонував свій варіант льотка для нуклеусів, що, на мій погляд, поєднує достоїнства цих двох льотків. Це - рупорний льоток (мал. 1.34).
За рахунок спеціально підібраної форми заготівлі (мал. 1.35) при формуванні рупора в нижній його частині утвориться своєрідна прилітна площадка.
Технологія виготовлення рупорного льотка. Льоток виготовляється з алюмінієвої фольги 0,15—0,2 мм або з лудженого заліза. Після викрійки заготівлі спочатку вигинають бічні замки, а потім льоток формуют руками й киянкою на трубі 0,5 дюйма. Щоб зєднані в замок нижні частини заготівлі надійно втримували один одного, самий кінець рупора (1 див) після формування.
загинається долілиць і розплющується. Протилежний тонкий кінець рупора вставляється в прямокутну дощечку з отвором діаметром 25 мм. Виступаюча з отвору частина металу розрізається ножицями на смужки, які потім загинаються під кутом 90° на дощечку, зєднуючи в такий спосіб дощечку й рупор.
Летковая засувка виготовляється окремо. Вона складається із двох шматків листового матеріалу (ДВП, алюмінію й т.д.) з отворами діаметром 25 мм і властиво засувки Г-Образної форми з металу. Між двома шматками ДВП із боків отвору прокладаються дві смужки з такого ж металу, з якого буде виготовлена сама засувка, з метою створення щілини, у якій буде переміщатися засувка. Все це складання треба скріпити за допомогою 4-х заклепок по кутах.
Рупорний льоток на дощечці разом зі складанням засувки кріпиться до стінки нуклеуса за допомогою двох шурупів так, щоб летковое отвір у стінці збіглося з отвором у рупорному льотку.
> Прилітна дошка.
Прилітна дошка забезпечує бджолам комфортні умови посадки перед входом у льоток. Для бджіл це своєрідна «посадкова смуга», якщо провести аналогію з авіацією.
Відсутність прилітної дошки створює незручності при приземленні вантажених взятком бджіл, вони при цьому часто падають на землю, що сповільнює темп роботи родини й зменшує її продуктивність.
Таким чином, прилітна дошка є невідємним елементом будь-якої конструкції сучасного вулика. Особливо велике значення для забезпечення високих темпів роботи родини вона має під час головного хабар.
Приведемо опис варіанта прилітної дошки у вулику УТ-95.
Як уже було сказано вище, у цьому вулику постійна прилітна дошка включена в конструкцію передньої стінки вулика. Але для періоду головного медозбору її варто збільшити за рахунок піддона, що виймається. Цей піддон виймається з вулика, розвертається нижньою частиною свого дна нагору й закріплюється впритул до постійної прилітної дошки. При цьому нижня частина піддона - прилітної дошки впирається в землю (мал. 1.36).
Піддон у даному вулику виготовлений із ДВП, що по периметрі оббита деревяними планками 20x20 мм. З усіх боків піддон пофарбований олійною фарбою за два рази.
Такий варіант організації прилітного простору є досить простим і ефективним. Є, щоправда, у нього й недолік - під час сильного вітру піддони іноді «летять» зі свого місця. Щоб цього не відбувалося, кінець піддона, що впирається в землю, треба зафіксувати забитим у землю кілочком.
Короткий зміст питання (висновки).
1. Основні вимоги до льотка в будь-якому бджолиному житлі: - безперешкодний звязок бджіл із зовнішнім середовищем;.
—забезпечення природного повітрообміну між гніздом і зовнішнім середовищем;.
—забезпечення здійснення бджолами примусової вентиляції;.
— мінімальна затримка темпу роботи бджіл;.
— можливість узгодження (регулювання) площі льотка із силою родини протягом року;.
— гарне розрізнення льотка для недопущення блукання бджіл і особливо маток при.
щільному.
розташуванні вуликів;.
— максимальний захист від несприятливих зовнішніх умов і проникнення в гніздо хижаків і шкідників бджіл;.
— можливість безперешкодного видалення сміття з вулика.
2.
У сучасних конструкціях вуликів повинні бути передбачені як нижній, так і верхній льотки.
3.
Нижній льоток повинен мати можливість регулювання його площі в широких межах від проходу на 1-2 бджоли (навесні й восени) до безперешкодного проходу сотень бджіл у мінуту на головному медозборі.
4.
На головному медозборі висота нижнього льотка повинна бути не менш 22 мм.
5.
Кожний гніздової корпус і кожний магазин целесо образно обладнати верхнім льотком.
6.
Нуклеуси й мікронуклеуси необхідно обладнати спеціальними льотками — трубчастими, рупорними або льотками з бортиками.
7.
Кожна товарна родина повинна обладнатися при літною дошкою достатнього розміру, що забезпечує бджолам комфортні умови посадки перед вхо будинок у льоток. Особливо важливо виконувати ця вимога в процесі головного хабар.
1.2.4.