ВПЛИВ ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ КОНСТРУКЦІЇ ВУЛИКА НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ БДЖІЛ

ВПЛИВ ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ КОНСТРУКЦІЇ ВУЛИКА НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ БДЖІЛ

Вище був розглянутий вплив основних елементів конструкції вулика на життєдіяльність бджолиної родини. Зараз ми поговоримо про вплив на родину таких елементів конструкції вулика, як товщина стінок, величина подра-мочного простору, противоклещевая сітка, піддон, фарбування й утеплення вулика.
> Товщина стінок вулика.
Багато хто з нас, здобуваючи вулик або приймаючись за його виготовлення, не дуже звертають увагу на товщину його стінок. Якщо здобувається готовий вулик, то ми покладаємося на виготовлювача, що начебто б повинен дотримуватися існуючих стандартів. Якщо ж самі збираємося виготовити вулик, то по більшій частині орієнтуємося на знайомих бджолярів, які у свій час робили те ж саме, тобто в цьому випадку ми найчастіше випливаємо традиції.
Давайте спробуємо розібратися в цьому питанні з погляду біології й фізики й на основі наведеної нижче інформації визначити, чи варто повністю довірятися існуючим стандартам і чи традиціям ні.
Якщо почати розгляд цього питання із природного житла, то в типовому дуплі товщина стінок рідко буває менше 5 і більше 15 див. Тобто стосовно до вулика мати таку товщину стінок практично неможливо, оскільки обслуговувати й переміщати такі вулики можна буде хіба тільки за допомогою крана. Виходить, можна сказати, що максимальна товщина стінок вулика обмежується зручністю обслуговування й переміщення такого вулика. Простіше говорячи, корпуса, магазини й весь вулик у зборі повинні мати прийнятний для обслуговування й перевезення вага.
Як показує практика, верхньою границею розумної товщини вулика є товщина 5 див, «Мавзолеї» зі стінкою більше 5 див можна обслуговувати тільки на стаціонарі, та й то людям з гарними фізичними можливостями.
А яка може бути нижня границя? Зрозуміло, що вона повинна бути по можливості мінімальної для того, щоб вулик мав невелику вагу. Але існують обмеження й на мінімальну товщину стінки, які визначаються:.
1) технологічними вимогами по виготовленню таких вуликів (вибірка пазів, скріплення стінок і т.д.);.
2) прочностными вимогами - вулик повинен бути міцним і витримувати всі навантаження при його обслуговуванні й перевезенні;.
3) біологічними потребами бджоли в такому житлі, що забезпечувало б прийнятні умови перебування родини.
Перші дві вимоги, по суті, є конструктивними вимогами, а останнє - біологічним. Розглянемо їх у такій же послідовності й подальшій мові будемо вести про одностеночном вулик, виготовленому із сухої дошки. Про корпуси, виготовлених з фанери або ДВП, будемо говорити окремо.
Конструктивні вимоги до вулика. Якщо зробити стінку вулика занадто тонкої (5-10 мм), то в такій стінці не можна буде вибрати нормальний паз для установки рамок. Крім того, скріпити такі стінки без додаткових пристосувань (куточків, планок) буде досить складно, а кріплення таке буде неміцним і ненадійним. Такі корпуси будуть мати й малу міцність, тому вулик, складений з них, може не витримати великої ваги при гарному хабарі й деформуватися або взагалі впасти.
Практика показує, що мінімальною товщиною стінки, з якої можна виготовити досить міцний вулик і при цьому не випробовувати технологічних складностей, є товщина стінки в 20 мм.
Якщо покласти, що всі наші попередні міркування були правильними, то тепер уже можна буде сказати, що прийнятна товщина стінки вулика лежить у діапазоні від 20 до 50 мм.
Давайте розглянемо й проаналізуємо фактичний матеріал з упором на біологічний аспект питання.
У зимовий час і в період активного сезону біологічні потреби бджіл у значній мірі відрізняються, тому розглянемо ці два періоди окремо.
Зимівля бджіл. Експериментальним шляхом установлено, що товщина стінок вулика не грає вирішальної ролі в збереженні тепла усередині вулика під час зимівлі. Від товщини стінок вулика залежить у певній мері не тільки температура безпосередньо на внутрішній стороні стінки вулика, але й агрегатний стан внутриульевой вологи в районі стінок. Так, перехід температури на внутрішній стінці через 0 °З і початок ледообразования при наявності відповідних умов для стінки 40 мм відбувається при зовнішній температурі —1,1 °С (Трифонов А.Д., 1991). Розрахунки показують, що для стінки 50 мм ледообразование починається при зовнішній температурі —1,3 °С, а для 20 мм — при —0,7 °С. Отже, можна затверджувати, із прийнятної для практичних висновків точністю, що ледообразование на внутрішніх стінках вуликів зі стінкою від 20 до 50 мм відбувається майже при одній температурі.
Установлено також, і ми про цього вужа писали, що якщо вплив холоду буде сильна й тривалим, то температура повітря в безпосередній близькості від клубу буде порівнянної із зовнішньою температурою, але у вулику з товстими стінками вона понизиться трохи пізніше, ніж у вулику з товстими стінками (Трифонов А.Д., 1991).
Л.К. Куке, порівнюючи зимівлю двох груп родин бджіл, кожна з яких утримувалася у вуликах з різною товщиною стінок (30 і 40 мм), установила, що витрата меду за зиму у вуликах з більше товстими стінками виявився на 14% менше, ніж у вуликах зі стінками 30 мм, однак родини у вуликах з більше товстими стінками на 18% більше ослабнули за зимівлю й навесні вигодували на 10% менше розплоду (Чаплін Л.М., 1971).
Тепер ще одна сторона розглянутої проблеми. Добре відомо, що суха деревина здатна убирати вологу не тільки при безпосередньому з нею контакті, але й безпосередньо з повітря. Л.Г. Суходолец (2000) експериментальним шляхом установив, що за час зимівлі деревина стандартного вулика може вбрати до 3,6 кг води.
Кількість поглинається влаги, що, безумовно, залежить від товщини стінок. Виготовляючи товстостінний вулик, бджоляр підсвідомо страхується від небажаних наслідків неблагополучної зимівлі. У звязку із цим хочеться сказати, що раніше рекомендували виготовляти вулики із ситової деревини засохлого на корені дерева. Ця деревина легка, пориста й дуже вологоємна. Майже такої ж якості має й деревина старих порохнявих вуликів. Практики помітили, що в таких вуликах бджоли теж зимують краще.
Узагальнюючи все сказане, слід зазначити наступне: бджіл треба готовити до зимівлі й створювати їм такі умови, при яких не повинне бути й мови про конденсацію води у вулику, незалежно від товщини стінки. У недбайливого й некомпетентного бджоляра з однаковим «успіхом» бджоли погано зимують як у товстостінних, так і в тонкостінних вуликах.
А тепер кілька екстремальних фактів.
Відомі випадки виживання бджіл у районах із суворою зимою під відкритим піднебінням, коли відбудовані стільники на гілці дерева захищалися всього 2-3 мм прополисной сорочки (Родіонов В.В., Шабаршов И.А., 1968). Бджоли можуть зимувати під фермою залізничного мосту, усередині металевого памятника або труби й в інших самих незвичайних і несподіваних місцях. Наприклад, Панасенко А.С. (ж. Бджільництво № 5, 1991) повідомляє об випадку успішної зимівлі бджолиного рою, що мав місце, у розгризеною куницею ройовій пастці з фанери на висоті 18 м і приводить фотографії.
Всі ці факти приводяться для того, щоб проілюструвати воістину унікальні пристосувальні можливості бджіл по виживанню в екстремальних умовах. Але із усього цього також можна зробити важливий для нашого аналізу проміжний висновок: з погляду біологічних потреб бджіл цілком припустимо робити стінки вулика навіть мінімальної товщини 20 мм.
Тепер давайте подивимося, як впливає товщина стінок вулика на родину бджіл під час активного сезону.
Активний сезон. Протягом двох сезонів був проведений натурний експеримент по визначенню ступеня цього впливу (Чаплін Л.М., 1971). Групи по 10 бджолиних родин у спеціально підготовлених багатокорпусних вуликах з товщиною стінок в 15, 25, 35 і 45 мм були розміщені на крапці на відкритій місцевості. Догляд за родинами в групах був однаковий і здійснювався за загальноприйнятою схемою. Протягом сезону, через кожні 12 днів, проводили виміри кількості друкованого розплоду в родинах.
Таблиця 1.6
Зауваження до таблиці.
1.
Всі процентні показники в таблиці обчислені щодо показників для стінки в 35 мм.
2.
У першоджерелі таблиця приводиться в трохи іншому виді — там всі дані наведені окремо по роках. У моїй же таблиці ці дані узагальнені, тобто усереднені за два роки. З погляду математики це цілком припустимо, оскільки всі ці показники можна описати лінійними залежностями.
Підсумкові результати експерименту за два сезони наведені в табл. 1.6.
Перш ніж зробити узагальнюючі висновки з експерименту, варто сказати про те, що точок, на якому стояли експериментальні вулики, був розташований на відкритій місцевості (на пригріві). А тепер - резюме:.
1.
При розташуванні вуликів на відкритій місцевості товщина стінок вуликів впливає на кількість вирощуваного розплоду й на продуктивність родин. У вуликах з більше тонкими стінками ці показники будуть нижче через більші коливання температури усередині вуликів.
2.
Якщо ж вулики будуть добре затінені будь-яким зручним способом або розташовані в тіні дерев (а саме так і рекомендується робити на медозборі), то при цьому товщина стінок вуликів не буде впливати ні на кількість вирощуваного розплоду, ні на продуктивність родин. Пояснити це можна тим фактом, що в такому випадку не буде перегріву стінок і різких коливань температури усередині вуликів, оскільки зовні всіх вуликів буде однакова зовнішня температура. До того ж у такому випадку може бути ще й отримане збільшення в медозборі від 10 до 40% (Нестерводский В.А., 1971).
Тепер давайте від біологічних аспектів питання перейдемо до практичної сторони справи.
Насамперед, необхідно сказати про транспортування вуликів і зручність роботи з ними з погляду ваги корпусів, магазинів і всього вулика.
Зовсім зрозуміло, що чим тонше стінки вулика, тим він легше, а чим стінки толще, тим вага більше. Причому різниця у вазі може бути досить істотної. Так, маса вулика, виготовленого з дошки товщиною 40 мм, буде у два рази більше маси вулика, виготовленого з дошки 20 мм, а різниця у вазі при цьому може досягати 10- 15 кг. Якщо ж говорити про різницю у вазі одного стандартного корпуса 40 мм і 20 мм, то вона може становити 3-4 кг, що теж досить істотно, якщо врахувати, що за сезон операція по зняттю, перенесенню й постановці корпусів і магазинів проводиться не одну сотню раз.
Наступний аспект — економічний. Відомо, що основним фактором, що визначає ціну купується доски, що, є її обсяг. У такому випадку чим толще дошка, тим більше її обсяг при однаковій площі, а отже, і вартість. Тоді виходить, що витрати на матеріал для вулика, виготовленого з дошки 20 мм, будуть майже у два рази менше, ніж для аналогічного вулика, виготовленого з дошки 40 мм.
От тепер я виклав всі свої аргументи й думаю, що вже є досить інформації для того, щоб можна було обґрунтовано вибрати товщину стінок вулика, якщо в цьому виникне необхідність. Нагадую, що діапазон прийнятної товщини стінок вулика лежить у межах від 20 до 50 мм.
У США фірма Рута донедавна випускала багатокорпусні вулики з товщиною стінок 22 мм. В Італії поширені вулики з товщиною стінок 25 мм (Чаплін Л.М., 1971). А.Д. Комісар (1999) повідомляє, що найпоширеніший у світі вулик Лангстрота скрізь, крім колишнього СРСР, виготовляють із товщиною стінок 19-20 мм. Ще на початку XX століття класичний вулик Дадана робили зі стінками від 24 до 30 мм, а широко відомий тоді вулик Лайанса - зі стінками 25 мм (B.C. Райковский, 1925).
Якщо говорити про мою перевагу, то всі мої вулики УТ-95 виготовлені з дошки 20 мм. Дуже докладно про всі особливості виготовлення цього вулика буде расска-занно в книзі «Бджільництво. Практичний курс».
Короткий зміст питання (висновки).
1.
Прийнятна товщина стінок сучасного вулика лежить у діапазоні від 20 до 50 мм.
2.
Численними експериментами встановлено, що товщина стінок вулика не грає вирішальної ролі в зі зберіганні тепла усередині вулика під час зимівлі.
3.
У гарному зимовнике зі стабільною позитивною температурою якість зимівлі бджіл ніяк не залежить від товщини стінок вулика. При зимівлі на вулиці в тонкостінних вуликах із правильно обладнаною вентиляцією добре підготовлені до зимівлі родини виходять із зимівлі в такому ж стані, як і родини в товстостінних вуликах.
4.
Під час активного сезону при розташуванні вуликів на відкритій місцевості у вуликах з більше тонкою стінкою кількість вирощуваного розплоду й продуктивність родин на 15-20% нижче, ніж у вуликах з більше товстою стінкою.
5.
При затіненні вуликів розходжень у цих показниках для вуликів з тонкою й товстою стінками не спостерігається. За рахунок затінення збільшення в медозборі в тих і інших вуликах збільшується від 10 до 40%.
6.
Вага й вартість вуликів з товстою стінкою вище, ніж вуликів з тонкої. Різниця у вазі цих вуликів може становити 10—15 кг, а вартість розрізнятися майже у два рази.
7.
Найпоширеніший у світі вулик Лангстрота - Рута має товщину стінки 19-20 мм.
>