Однак якщо матка з якихось причин обмежить кладку яєць ще до медозбору, наприклад, через відсутність вільних комірок, або взагалі припинить відкладати яйця, то ситуація кардинально зміниться. Молодих бджіл-годувальниць, незважаючи на припинення засівби, однаково буде ставати усе більше (з розплоду, що матка засіяла ще раніше), а споживачів виробленого ними молочка (відкритого розплоду) - усе менше. Потреб у нових стільниках поки ні, медозбір ще не наступив, а потенційні годувальниці рясно харчуються пилком і медом. В організмі цих бджіл накопичуються білкові й жирові запаси, і бджоли починають годувати один одного своїм матковим молочком. Із цієї причини вони поступово перетворюються в анатомічних трутівок і починають готуватися до роїння.
Початок процесу надвиробництва маткового молочка в родині можна досить точно визначити по силі родин. Біологи встановили, що для вирощування розплоду з яєць, відкладених однією якісною маткою при самій інтенсивній її роботі, необхідно не більше 2,5-3,0 кг бджіл. Отже, якщо при відсутності гарного медозбору сила родини в процесі її розвитку починає перевищувати 1012 рамок Дадана (2, 5-3,0 кг), те в цей момент у родині починається надвиробництво маткового молочка й зявляються «» бджоли, щожирують, що потім поступово перетворюються в анатомічних трутівок.
Видимо, цю границю в 2, 5-3,0 кг бджоли ( 10-12 рамок Дадана) і варто вважати границею переходу звичайного стану родини в стан потенційно ройової родини.
2.2.2.