Кріплення стільників у дуплі.

Кріплення стільників у дуплі.

Основне кріплення стільників здійснюється насамперед.
.
до стінок. Що ж стосується прикріплення до стелі, те іноді в дуплах,де процес руйнування ядра триває, бджоли
стільники зі стелею не зєднують. У цьому випадку верх стільників кріпиться до своєрідних воскових перемичок, які двома своїми кінцями приєднуються до стінок угорі дупла.
Стільники прикріплюються до стінок дупла не суцільно, а з деякими проміжками: протягом 10—15 див стільники приєднуються до стінок, а протягом 3—4 див бджоли залишають порожнечі. Через ці щілини бджоли можуть вільно переходити в будь-яку вуличку гнізда.
—У дуплі не може бути ніяких протягів, тому що свіже повітря надходить, а використаний віддаляється із замкнутої порожнини дупла через один льоток.
—Після зимівлі на дні дупла не буває подмора. Цю особливість бджолиного гнізда в дуплі живого дерева відзначають багато спостерігачів.
—Замкнута порожнина дупла в живому дереві є відмінним екраном для зовнішніх електричних полів природного й штучного походження. Із цієї причини в гнізді бджіл усередині дупла немає негативного впливу электрополей.
—Стінки дупла живого дерева, у якому постійно перебуває вода з живильними елементами, є своєрідною пасткою для теплового випромінювання бджолиної родини. Це повязане з тим, що шар води товщиною всього в кілька сантиметрів є непрозорим для теплового (інфрачервоного) випромінювання. Отже, вода (пасока) живого дерева влітку захищає гніздо від зовнішнього перегріву сонячними променями, а взимку сприяє відбиттю й збереженню внутрішнього тепла зимового клубу.
Як видно, ця обставина і є однією із причин того, що бджоли віддають перевагу новому житлу в дуплі живого дерева, а не в сухостої.
Все сказане вище ставиться до типового дупла оптимального обсягу й форми. Дупла-Крихітки менш цього обсягу, а також дупла іншої форми (нетипові дупла) не можуть забезпечити необхідних умов для нормальної життєдіяльності бджолиної родини, і тому до них не ставиться той аналіз, що ми будемо проводити далі. Помітимо більш виразно - нетипові дупла ніколи не можуть бути оптимальним житлом для бджіл. А якщо бджоли в них все-таки поселяються, то це - змушений варіант для бджіл, які просто не змогли знайти собі більше підходящого житла.
Виходячи із цього, пропоную розділити дупла на типові (про які ми й ведемо мову) і нетипові. До речі, полярні відносини деяких бджолярів до дупла як житлу бджіл, мені здається, саме й пояснюються тим, що вони під терміном «дупло» розуміють зовсім різні фізичні житла. І тому можна вести нескінченні суперечки (що ми й бачимо в пчеловодной літературі як мінімум останньої сотні років), не розуміти один одного й залишатися при своїй думці. А дискусія-те ця - про зовсім різні речі. З таким же успіхом можна вести суперечка про властивості дерева, не позначивши попередньо, про яке дерево ведеться мова. Адже суперечка про ебенове «дереві» або про бальзовом «дерево» безпредметний без їхнього попереднього позначення - одне дерево (ебенове) тоне у воді, а інше (бальзовое) легше пробки.
Вертаючись до дупла, скажу, що саме таким я й уявляю собі на сьогоднішній день типове дупло.
- житло бджіл у живому дереві.
: