методи досліджень
„пасіка" в.п. поліщука та в.а. гайдара
воскова+миль

ЗАГАЛЬНА СХЕМА ТЕРМОРЕГУЛЮВАННЯ

ЗАГАЛЬНА СХЕМА ТЕРМОРЕГУЛЮВАННЯ

Розробка схеми терморегулювання зайняла в мене досить тривалий проміжок часу. Спочатку я, було, зробив спробу копіювання широко відомих у популярній літературі схем терморегулювання на транзисторах і реле. Однак випробування трьох варіантів схем показали низьку надійність їхньої роботи. Але саме головне те, що використовувані в цих схемах виконавчі елементи на реле мають занадто широку зону нечутливості. Це означає, що при «русі» по осі температур на підвищення температур вимикання реле відбувається при одній температурі (t° ), а при зворотному «русі» на зниження температур включення — при інший, Г
(див. мал. 3.33).
Відстань по осі температур між t*
) і t°
(At°) і є зона нечутливості (по-іншому — ширина петлі гістерезису). Занадто широка петля гістерезису в реле не піддається ні регулюванню, ні усуненню, оскільки цей недолік носить конструктивний характер. А в підсумку при використанні реле в схемі терморегулювання діапазон зміни (розмах) регульованої температури буде занадто
більшим. Приклад: релейна схема настроєна на підтримку у вулику температури t°
= 5 °С. Для звичайного реле At° = 4 °С.
Тоді Г
= t°_ - Af = 5 - 4 = 1 X.
Отже, при нормальній роботі такої схеми у вулику температура буде коливатися в занадто широкому діапазоні — від +1 °С до +5 °С.
Для усунення цього недоліку була випробувана схема на транзисторах з виконавчим елементом на тиристорі. Схема ця працювала краще, однак необхідна надійність і стійкість ще не забезпечувалися. Нарешті була розроблена схема терморегулятора на інтегральній мікросхемі й тиристорі. Випробування показали високу надійність роботи цієї схеми. Безсумнівне достоїнство схеми - можливість регулювання ширини температурної петлі гістерезису.
Зупинимося на докладному описі цієї схеми (мал. 3.34).
> Робота схеми терморегулювання в режимі підігріву вуликів.
У кожний вулик під рамки міститься электроподогреватель. В один вулик із середньої по силі родиною безпосередньо під підігрівником установлюється термодатчик, яким є термоопір. На блоці терморегулювання встановлюється необхідна для підтримки температура, за якої буде автоматично стежити блок терморегулювання. Якщо температура у вулику перевищить установлену на шкалі температуру, то автоматично вимикається напруга на электроподогревателях, і температура у вуликах почне зменшуватися. При зменшенні температури нижче встановленої на 1—2 °С (залежно від виставленої в схемі ширини теплової петлі гістерезису) автоматично включається підігрів, температура у вуликах почне підвищуватися й т.д.
Контроль роботи схеми електропідігрівання, включення й вимикання підігрівників здійснюється по светодиодам,
установленим на панелі блоку й у кожному вулику. При прокладці проводки до вуликів треба враховувати, що при підключенні светодиодов повинна дотримуватися полярність. Крім того, зєднання проводів, що підводять, повинне обовязково виконуватися за допомогою пайки (ніяких скруток!). Безпосереднє підключення підігрівника до проводки на вулику можна робити за допомогою заводських рознімань на токовище не менш 1 А або за допомогою вилки й розетки.
► Робота схеми терморегулювання в режимі обігріву приміщення.
У приміщенні для обігріву, залежно від його обсягу, установлюється електрообігрівач закритого типу потужністю 500-1000 Вт. У районі розміщення вуликів установлюється термодатчик. На блоці терморегулювання встановлюється необхідна для підтримки в приміщенні температура, за якої й буде стежити схема терморегулювання. Для вирівнювання температури в повному обсязі приміщення й інтенсифікації повітрообміну у вуликах у момент подачі напруги на електрообігрівач автоматично включається вентилятор, зібраний на малопотужному двигуні.
3.4.3.