Холодове заціпеніння бджіл стимулює тривале перебування окремих особин при температурі +10 "С. Але в цьому випадку заціпеніння буває неглибоким. Зі зниженням температури глибина заціпеніння зростає. Бджоли, оказавшиеся при температурі, що викликає холодове заціпеніння, якийсь час пручаються цьому за рахунок підвищення рухової активності. Тривалість життя бджіл у стані холодового заціпеніння повязана з температурою, що викликає цей стан. З її зниженням збільшується швидкість загибелі окремих бджіл. Так, при +10 °С бджоли гинуть через 50-90 годин, а при 0 °С — через 48—60 годин.
Таким чином, холодове заціпеніння бджіл загальмовує їхні рухові функції й сповільнює метаболические (обмінні) процеси в організмі. Такі бджоли не можуть активізуватися, перебуваючи при температурі, що викликала цей стан. Для активізації їм потрібно більше висока температура.
Холодове заціпеніння можна розглядати як одну з форм гипобиоза (зниженої життєдіяльності), розвитку якої благоприятствовал добір на ощадливу витрату індивідуального енергетичного ресурсу. Завдяки цьому пристосуванню зберігається життєздатність окремої особини при її короткочасному охолодженні, коли збільшення теплопродукції у відповідь на це охолодження біологічно недоцільно. Е.К. Єськов (1983) уважає, що холодове заціпеніння не має для бджіл пристосувального значення, що забезпечує їм тривале виживання при ощадливій витраті енергетичного ресурсу. Цим холодове заціпеніння відрізняється від діапаузи в поодиноко живучих комах, що характеризується різким зниженням обміну речовин і припиненням розвитку з метою переживання несприятливих умов. Тому що відсутність діапаузи властиво видам, що зимують в умовах, захищених від різкого й глибокого охолодження, гипобиоз у вигляді заціпеніння з успіхом виконує холодозащитную роль, зберігаючи як перевага перед діапаузою здатність до швидкого відновлення активної життєдіяльності без проходження тривалого в часі реставраційного періоду, що обовязковий для діапаузи.
Абсолютна більшість поодиноко живучих комах є холоднокровними (пойкилотермными) організмами. Такими ж властивостями характеризується й окремо взята бджола. Однак клуб бджіл, у складі якого ця бджола перебуває під час зимівлі, володіє відносно теплотворення й терморегуляції деякими особливостями, характерними для тварин з постійною температурою тіла (гомойотермних). Тому пристосувальні реакції бджіл у процесі еволюції змінювалися в напрямку розвитку механізмів регулювання внутрігніздового мікроклімату.