ортопедическое лечение фарфоровыми коронками
пасіка магазин львів
лікі з личинок воскової молі

Зимовий анабіоз бджіл: міф або реальність?

Зимовий анабіоз бджіл: міф або реальність?

В останні роки в пчеловодной літературі й періодичним виданням всі частіше зявляється інформація про такі явища, як анабіоз, криптобиоз, діапауза, спячка, стосовно до стану бджіл під час зимівлі. Одні автори затверджують, що бджоли взимку можуть перебувати в тім або іншому з перерахованих станів, і навіть пропонують рекомендації з використання цих станів для зимівлі. Інші заперечують всю цю «єресь» разом з рекомендаціями й продовжують використовувати традиційні способи зимівлі. Хто ж з них прав?.
У загальній постановці це питання цікавило мене давно, однак відповісти на нього самому мене підштовхнула письмова дискусія з пасічником із Черкаської області В.А. Возным, автором дуже оригінального винаходу - шестигранного вулика.
Мені здається, що результати цієї роботи можуть бути цікаві не тільки мені, але й багатьом бджолярам, які бажають знати про бджолу більше, чим написано в підручниках.
Перш ніж приступитися до безпосереднього аналізу, хочу уточнити основні терміни й поняття, що ставляться до даної проблеми.
У біології комах сучасна наука виділяє два принципово різних стани:.
1.
Активна життєдіяльність (биоз).
2.
Спокій.
Активна життєдіяльність супроводжується пересуванням, харчуванням, розмноженням, розвитком і розселенням організмів.
Для стану спокою характерні придушення або відсутність пересування й харчування, а також гальмування в різній мері газообміну, травлення й розвитку організмів.
Стосовно до бджіл активна життєдіяльність характерна в основному для теплого періоду року, коли бджоли мають можливість вилітати з вулика, а спокій характерний для холодного періоду року, коли бджоли постійно перебувають у своєму житлі. У контексті розглянутого питання нас буде цікавити більш докладно стан спокою.
Різноманіття проявів стану спокою в комах по їхній інтенсивності, тривалості, фізіологічним і біохімічним особливостям і ряду інших характеристик привело до множинності й нечіткості термінів, понять і критеріїв, використовуваних різними авторами при описі конкретних випадків спокою й
проведенні їхньої класифікації. Виниклі в цьому звязку труднощів збільшуються тим, що на стан фізіологічного спокою, що виникає й поддерживаемого внутрішніми (ендогенними) механізмами, часто накладається просте фізичне заціпеніння, що відбувається під прямим тиском екстремальних факторів зовнішнього середовища, тобто зовнішніх (екзогенних) механиз- мов, що мають зовсім іншу природу.
Ці «накладки» тривалий час не дозволяли вченим виробити чітку класифікацію станів спокою в комах. І хоча стану спокою деяких комах (медоносних бджіл, зокрема) і сьогодні не повністю вписується в існуючу класифікацію, однак ця класифікація реально існує, і нею широко користуються.
Особливим станом тварин, і комах у тому числі, є стан анабіозу, під яким розуміється оборотне зупинене життя такими фізичними факторами, як глибоке охолодження, глибоке зневоднювання, або їхнього сполучення. При анабіозі всі життєві процеси тимчасово припиняються або настільки вповільнені, що відсутні всі видимі прояви життя (БСЭ, Т. 1).
З огляду на все сказане, будемо вважати, що комахи можуть перебувати в трьох станах: активної життєдіяльності, спокою й анабіозу (мал. П.1).
У свою чергу стан спокою відповідно до сучасної класифікації (Ушатинская Р.С., 1990) ділиться на дві групи: змушений спокій і фізіологічний спокій (мал. П.2).
Розглянемо більш докладно характеристику цих груп, звернувши особливу увагу на медоносну бджолу.