РОЗМНОЖЕННЯ БДЖОЛИНИХ РОДИН

РОЗМНОЖЕННЯ БДЖОЛИНИХ РОДИН

Природне розмноження (роїння) відбувається за рахунок відділення від материнської родини біля половини всіх бджіл риючи. Якщо в такий природний процес не втрутитися, то бджолина родина, що прийшла в ройовий стан, може відпустити один, два, три рої й більше. При цьому знову утворені родини, за винятком першого рою («первака»), будуть виходити слабкими, не здатними забезпечити себе запасами меду в зиму й вижити. Істотний недолік природного роїння - його стихійність. В одні років воно буває дуже сильним, в інші навпаки, слабким або зовсім відсутній, а це серйозно заважає бджоляру планомірно вести своє господарство. Крім того, не завжди рояться кращі родини бджіл, що збирають багато меду,.
частіше, навпаки, посередні, виробляючі мало меду й воску, тому залишати їх для відтворення недоцільно.
Стихійне роїння бджіл віднімає в бджоляра багато часу, тому що рої, особливо ті, які виходять із молодими незаплідненими матками, летять із пасіки й прищеплюються високо на деревах, у результаті чого зібрати їх (осадити) не завжди вдається. Якщо рій (ранній) вийшов за 45-50 днів до настання головного медозбору, то він може стати продуктивним, тому що ройові бджоли, що володіють разючою працездатністю, за такий проміжок часу встигають повністю відбудувати собі нове гніздо, вивести два покоління молодих бджіл, енергійно включаються в медозбір і продуктивно використовують його. Рої, отримані в більше пізній термін, такими можливостями не володіють, тому найкраще використовувати їх для зміцнення відстаючих у розвитку бджолиних родин або створення до головного медозбору потужних «родин- медовиков».
Щоб рої не злітали з пасіки, у різних її місцях установлюють привої (мал. 30), зроблені з обрізків товстих обаполів або дощок. Для цього випилюється брусок розміром 30 х 45 див, у якому вирізують невелике поглиблення овальної форми, злегка його обпалюють, натирають листами мяти, меліси, воском або прополісом і зміцнюють на деревяній стійці висотою 22,5 м. Від сонця привої затінюють гілками або стеблами свіжої трави. Перші рої звичайно прищеплюються до них у першій половині дня з 10 до 14 годин у теплу сонячну погоду. Спочатку бджоли енергійно кружляються в повітрі над пасікою, потім поступово збираються до привою, образуя на ньому звисаючу долілиць нерухливе гроно. Коли основна маса бджіл збереться, підносять роевню й збирають у неї бджіл великою деревяною ложкою. Для зручності привой роблять знімним, тоді гроно бджіл можна стряхнути з його в роевню. Після цього роевню підвішують до привою й легенів димом направляють у неї всіх інших бджіл. Коли комахи знову зберуться, роевню щільно завязують або закривають, щоб бджоли не виходили з її, і відносять у темне прохолодне місце. Увечері рій переселяють у підготовлений вулик. Гніздо для посадки риючи становлять у вулику в такий спосіб. У середину ставлять одну рамку з разновозрастным розплодом, узятим з будь-якої іншої підходящої родини, до неї із двох сторін підставляють ще по одній рамці з гарною сушею для засівби яєць маткою, потім поміщають рамки зі штучною вощиною (2-4 залежно від сили риючи) і по краях гнізда ставлять стільникові рамки з пергою й медом. Бджолиний рій висипають із роевни безпосередньо на рамки складеного гнізда або на сходні перед відкритим льотком вулика. Через добу знову отриману бджолину родину (рій) оглядають і у випадку виявлення яких- або неполадок невідкладно усувають їх.