форма зубов и форма лица
купити медогонку у львові
як лікувати хронічний нежить

Акарапис вуди

Акарапис вуди

Мікроскопічний кліщ, що живе в грудних трахеях: трутня або матки й проникаючий у них через дыхальца. Довжина тіла комахи- паразита: самки - 160-190 мк, самця - 85- 120 мк. Форма кліща овальна. Доросла особина має чотири пари ніг. Ротовий апарат колющесисний. У всіх стадіях свого розвитку, крім яйця, паразит харчується гемолімфою через проколи в стінках трахей, наносячи численні рани, що кровоточать, і послабляючи організм бджоли. Поза організмом медоносної комахи кліщ швидко гине. Не живе він і в трахеях мертвих бджіл. Самка- кліщ відкладає там же від 4 до 10 яєць, частіше 5-7. Через 3-4 дні з них виходять личинки, які перетворюються в німфи, а потім у дорослу особину. Розвиток молодої самки кліща триває 14-15 днів, самця - 11-12 днів. Розмножуючись, кліщі сильно турбують бджіл, викликаючи підвищене споживання корму, ослаблення й загибель бджолиної родини. У перші два- три роки після зараження бджолиної родини акарапидозом хвороба протікає майже непомітно для зовнішнього ока, хворіють і вмирають окремі бджоли, але родина живе й розмножується. У випадку поганого відходу й змісту, неповноцінної годівлі бджіл інвазія помітно прогресує, переходить від схованої форми в явну. Біля вуликів спостерігається маса плазуючих по землі бджіл з вивернутими крильми. Бджоли намагаються злетіти, але не можуть, падають і розповзаються по пасіці. Хворі родини помітно слабшають, стають менш продуктивними й, як правило, незабаром гинуть, переважно у весняний час. При цьому гнізда в них можуть бути опоношены, з явними ознаками нозематозу або варроатоза, на що й посилаються постраждалі бджолярі. Інвазія поширюється від хворих бджіл до здорового при блуканні бджіл і трутнів, заміні маток, отриманих від нездорових родин, придбанні отводков з неблагополучних пасік по акарапидозу, бджолиному злодійстві. Для лікування родин бджіл, що страждають акарапидозом, застосовують: фольбекс - по 1 смужці через кожні 7 днів. На повний курс лікування потрібно 8 смужок. Тліючу смужку вводять у вулик через нижній льоток і закривають його. Експозиція - 30 хв. Эфирсульфонат застосовують так само, як і фольбекс по 1 смужці через кожні 7 днів. Вулик закривають на 2 години. Тедион - по 1 таблетці через день. На повний курс лікування потрібно 10 таблеток. Термічну таблетку кладуть на металеву пластинку, підпалюють і вводять у вулик через нижній льоток, ставлять на дно. Вулик закривають на 5-7 годин. Лікування проводять у вечірній час, коли все бджоли вернуться у вулик. Перед лікуванням гнізда бджолиних родин розширюють, у сильних родинах на вулики ставлять порожні магазини або додаткові корпуси, всі щілини ретельно замазують глиною, закривають верхні льотки. Сильно уражені окремі родини бджіл знищують, на пасіку накладають карантин. Для профілактики акарапидоза на пасіках містять сильні родини бджіл, не допускають бджолиного блукання й злодійства, вчасно здають проби у ветеринарну лабораторію для діагнозу на інфекційні й инвазионные захворювання. Нові пасіки формують тільки здоровими родинами бджіл, придбаними в благополучних пасічницьких господарствах.

Акарапис вуди

Мікроскопічний кліщ, що живе в грудних трахеях: трутня або матки й проникаючий у них через дыхальца. Довжина тіла комахи- паразита: самки - 160-190 мк, самця - 85- 120 мк. Форма кліща овальна. Доросла особина має чотири пари ніг. Ротовий апарат колющесисний. У всіх стадіях свого розвитку, крім яйця, паразит харчується гемолімфою через проколи в стінках трахей, наносячи численні рани, що кровоточать, і послабляючи організм бджоли. Поза організмом медоносної комахи кліщ швидко гине. Не живе він і в трахеях мертвих бджіл. Самка- кліщ відкладає там же від 4 до 10 яєць, частіше 5-7. Через 3-4 дні з них виходять личинки, які перетворюються в німфи, а потім у дорослу особину. Розвиток молодої самки кліща триває 14-15 днів, самця - 11-12 днів. Розмножуючись, кліщі сильно турбують бджіл, викликаючи підвищене споживання корму, ослаблення й загибель бджолиної родини. У перші два- три роки після зараження бджолиної родини акарапидозом хвороба протікає майже непомітно для зовнішнього ока, хворіють і вмирають окремі бджоли, але родина живе й розмножується. У випадку поганого відходу й змісту, неповноцінної годівлі бджіл інвазія помітно прогресує, переходить від схованої форми в явну. Біля вуликів спостерігається маса плазуючих по землі бджіл з вивернутими крильми. Бджоли намагаються злетіти, але не можуть, падають і розповзаються по пасіці. Хворі родини помітно слабшають, стають менш продуктивними й, як правило, незабаром гинуть, переважно у весняний час. При цьому гнізда в них можуть бути опоношены, з явними ознаками нозематозу або варроатоза, на що й посилаються постраждалі бджолярі. Інвазія поширюється від хворих бджіл до здорового при блуканні бджіл і трутнів, заміні маток, отриманих від нездорових родин, придбанні отводков з неблагополучних пасік по акарапидозу, бджолиному злодійстві. Для лікування родин бджіл, що страждають акарапидозом, застосовують: фольбекс - по 1 смужці через кожні 7 днів. На повний курс лікування потрібно 8 смужок. Тліючу смужку вводять у вулик через нижній льоток і закривають його. Експозиція - 30 хв. Эфирсульфонат застосовують так само, як і фольбекс по 1 смужці через кожні 7 днів. Вулик закривають на 2 години. Тедион - по 1 таблетці через день. На повний курс лікування потрібно 10 таблеток. Термічну таблетку кладуть на металеву пластинку, підпалюють і вводять у вулик через нижній льоток, ставлять на дно. Вулик закривають на 5-7 годин. Лікування проводять у вечірній час, коли все бджоли вернуться у вулик. Перед лікуванням гнізда бджолиних родин розширюють, у сильних родинах на вулики ставлять порожні магазини або додаткові корпуси, всі щілини ретельно замазують глиною, закривають верхні льотки. Сильно уражені окремі родини бджіл знищують, на пасіку накладають карантин. Для профілактики акарапидоза на пасіках містять сильні родини бджіл, не допускають бджолиного блукання й злодійства, вчасно здають проби у ветеринарну лабораторію для діагнозу на інфекційні й инвазионные захворювання. Нові пасіки формують тільки здоровими родинами бджіл, придбаними в благополучних пасічницьких господарствах.