неврит променевого нерва

ПАГУБНИЙ ВПЛИВ КЛІЩА ВАРРОА

ПАГУБНИЙ ВПЛИВ КЛІЩА ВАРРОА

Безумовно, кліщ Варроа робить свій негативний вплив на родини, що стає особливо помітно до кінця сезону, коли в силу біологічних особливостей розвитку популяції кліща його кількість у родинах різко збільшується.
Багато бджолярів, діючи по старих інструкціях, першу обробку від кліща проводять тільки тоді, коли в родинах вийде весь розплід. Звичайно це буває в жовтні - початку листопада. Що можна сказати із приводу такої пізньої обробки?.
Перше. Звичайно в цей час зовнішні температури встановлюються в районі позитивних температур 5—10 °С, а в листопаді вони можуть навіть переходити в область негативних температур. У той же час відомо, що акари-цидные (противоклещевые) препарати мають найвищу ефективність при зовнішніх температурах не нижче 15— 16 °С. Тому можна затверджувати, що пізні обробки будуть мати невисоку ефективність.
Друге. Якщо проведенням такої обробки навіть і вдасться «скинути» із бджоли кліща, то вона вже буде ослаблена за рахунок того, що кліщ у неї до цього часу випє певну кількість гемолімфи й цим позбавить бджолу якоїсь кількості резервних речовин, запасених нею для нормальної зимівлі. У результаті така бджола навіть при відсутності на ній кліща довго не проживе, а якщо й «дотягне» до весни, то буде поганою вихователькою розплоду.
Третє. У кліща, як і в бджіл, існують дві генерації кліща - літня й зимова (Акимов И.А., 1993). Отож, остання генерація народжується на початку осіни, і з похолоданням кліщі цієї генерації залазять у місця зєднання межсегментных перегородок черевця, звідки ніякими акарицидными препаратами їх «викурити» неможливо.
Отже, пізня обробка кліща не приводить до очікуваних результатів, і ця обставина може сприяти осінньому зльоту родин при спільному впливі інших негативних факторів. В окремі ж родинах, які були дуже сильно заклещены ще з весни-літа, розвиток кліща наприкінці літа може проходити так бурхливо, що навіть і своєчасна обробка вже не зможе допомогти. На підтвердження можу привести приклад зі своєї практики.
У сезоні 1999 г у місцевості, де перебуває моя пасіка, були теплі березень і квітень. При гарному весняному хабарі родини набрали більшу силу, сильні морози, Що Наступили на початку травня (8 травня вночі °доходило до -8 С) і холодна вітряна погода різко обірвали хабарів. У травні сильні родини зїли майже весь заготовлений раніше мед, матки припинили откладку яєць. Бджоли потягнули маточники.
З початком червня різко наступила сильна жара, температура вдень доходила до 27—ЗО °С, а в середині місяця — до 34—35 "С. Уночі теж було дуже пекуче, до 24— 26 "С. Тривалий час не було ні одного дощу. При постійному східному суховії сіяні культури (еспарцет, гречка) були пригноблені, а різнотравя практично не було. У червні почалося сильне виділення паді, особливо на грушах, кленах і липі. У липні пішли дощі, температура знизилася до прийнятних для цього часу значень, зявився хабарів. Осінь була теплої, а в першій декаді жовтня температура вдень трималася в районі ЗО °С.
Родини 36 і 312 літом нічим особливим не відрізнялися від інших родин і дали кожна по 35 кг меду, що було дорівнює середньому по пасіці й для такого року цілком прийнятним.
Першу противоклещевую обробку тактиком провів 22 серпня відразу після відкачки меду й складання гнізд у зиму. Мої вулики мають піддони, що виймаються, так що я можу легко контролювати кількість кліща, що обсипає після обробки, що обовязково завжди й роблю. Отож, у родині 36 кліща випало за час спостереження 3 600 шт., а в родині 312 - 3 700 шт. В інших родинах за цей же час випадало по 600-800 кліщів.
За час осінньої підгодівлі з 26.08 по 07.09 цукровим сиропом 1:1,5 (вода: цукор) родині 36 було скормлено
8,2 кг цукру, а 312 - 7,2 кг.
Зафіксована зміна сили родин:.
ДО 17.09 в обох родинах були відсутні матки, а до жовтня родини 36 і 312 перестали існувати. Інші родини пішли в зиму на 6-8 рамках (що для наших країв цілком прийнятно) і нормально перезимували.
У тім, що основною причиною загибелі цих родин були руйнівні дії великої кількості кліща, у мене не було тоді й немає зараз сумнівів. А як би я міг кваліфікувати цю неприємність, якби в моїх вуликах не було піддонів і я не мав би можливості порахувати кліща, що обсипався? Так дуже просто: «Бджоли злетіли!».
І, швидше за все, основна причина цього «зльоту» так би й не була встановлена. У вуликах зі стандартним подрамоч-ным простором в 20 мм і без піддонів так воно найчастіше й відбувається.
Справедливості заради варто сказати, що «руку» до загибелі цих двох родин «приклав» не тільки кліщ, але й аномально пекуче літо, і супутні йому погані медосборные умови.
Розглянемо наступну можливу причину осіннього зльоту.