Тенденції розвитку бджолиної родини при відборі плодової матки

Тенденції розвитку бджолиної родини при відборі плодової матки

Розглянемо, які процеси, коли й у якій послідовності будуть відбуватися б родині при відборі або втраті плодової матки.
Умови: до відбору матка здійснювала яйцекладку з постійним темпом АЯ яєць/доба; бджолиний розплід 9 доби після відкладання яйця перебуває в стадії відкритого розплоду й 12— у стадії закритого розплоду; молода бджола зявляється через 21 (9+12) доба; тривалість життя бджіл, що вирощують обмежену кількість розплоду, становить 60 доби.
Звертаю увагу на те, що значення 9, 12 і 21 доба є біологічними константами, тобто величинами, які споконвічно властиві бджолі як біологічному виду. Біологічні константи в родині реалізуються обовязково й безумовно доти, поки родина має можливість вирощувати розплід.
Бджоли після відбору або втрати матки закладають свищевые маточники на одноденних личинках. Свищевая матка виходить на 12- 13-е доба, а через 14 доби після цього починає яйцекладку з темпом АЯ.
Послідовність і взаємозвязок! всіх процесів у родині при виконанні всіх вищезгаданих умов показана на мал. П. 1.
Пояснимо всі ці процеси.
До відбору матки кількість відкритого розплоду в родині перебуває на постійному рівні, що визначався двома протилежними тенденціями: надходженням нових яєць із темпом АЯ (тенденція збільшення) і запечатывания осередків з таким же темпом, тобто перетворенням відкритого розплоду в закритий (тенденція зменшення). Оскільки ці протилежні тенденції йдуть із однаковим темпом, то вони врівноважують один одного й кількість відкритого розплоду (К
р) у гнізді залишається постійним. Цей рівень легко визначити: він дорівнює К
= 9 • АЯ, де 9 — тривалість стадії відкритого розплоду. До речі, у реальних умовах при постійному темпі яйцекладки матки так воно в основному й буде. Якщо покласти АЯ = 1,5 тис/сут., те ДО = 1,5 тис./сут. • 9 сут. = 13,5 тис.
Отже, кількість відкритого розплоду в родині при постійному темпі яйцекладки буде теж постійним. Однак треба мати на увазі, що в реальних умовах темпи яйцекладки матки не залишаються постійними, а змінюються протягом сезону, і це факт варто враховувати при визначенні реальної кількості відкритого розплоду. У цьому аспекті розглянуту нами ситуацію треба визнати у відомій мері умовної. Однак тенденції розвитку родини, про які ми говоримо, мають місце в дійсності, тому що вони відбивають тільки реальні біологічні процеси, що відбуваються в родині.
Після відбору або втрати матки надходження нових яєць припиняється й кількість відкритого розплоду починає зменшуватися, оскільки тепер відбувається тільки запечатування відкритого розплоду з темпом ДЯ. Коли на 9-е доба після відбору матки будуть запечатані останні осередки, відкритого розплоду в родині більше не залишиться.
Загальна кількість закритого розплоду в родині (К
) теж перебуває на постійному рівні (при постійному темпі яйцекладки) і втримується на цьому рівні двома протилежними тенденціями: тенденцією збільшення — запечатування відкритого розплоду й тенденцією зменшення — вихід молодої бджоли. Обоє ці процесу теж відбуваються з однаковим темпом АЯ.
За аналогією з відкритим розплодом К
= 12 • АЯ, де 12 — тривалість.
стадії закритого розплоду. У реальній родині для нашого приклада К
= 1,5 тис/сут. • 12 сут. = 18 тис.
Отже, кількість закритого розплоду в родині за умови постійного темпу яйцекладки матки теж постійно. Визначення ж реальної кількості закритого розплоду варто робити з урахуванням змін темпів яйцекладки матки протягом сезону.
На практиці по кількості закритого розплоду в родині реальну яйценосність матки мбжно визначити за допомогою рамки-сітки. Для цього на порожню ульевую рамку натягають дріт або міцну нитку з таким розрахунком, щоб утворилися квадрати з розмірами 5x5 див. На площі одного квадрата в 25 див
розміщаються 100 бджолиних осередків. Прикладаючи сітку до рамки з розплодом, визначають загальну площу, займану закритим розплодом, і, з огляду на, що 25 див
відповідають 100 осередкам, визначають загальну кількість розплоду в гнізді Кз. Потім по формулі ДЯ = К
/12 визначають реальну яйценосність матки на даний момент.
Однак повернемося до розгляду ситуації. На 9-е доба, коли запечатувати вже буде нема чого, загальна кількість закритого розплоду в родині почне зменшуватися за рахунок виходу молодої бджоли з темпом АЯ. На 21-е доба (через 12 доби після початку зменшення) закритого розплоду в родині вже не залишиться.
Що стосується загальної кількості бджоли (сили родини, 3
.), те воно до 21-х доби залишається постійним і визначається двома протилежними тенденціями: народженням бджоли (збільшення) і відходом старої бджоли (зменшення). Обоє ці процесу йдуть із однаковим темпом АЯ, тому взаємно врівноважують один одного.
На 21-е доба народження молодої бджоли припиниться, після чого визначальної в родині стане тільки тенденція відходу бджоли й сила родини почне поступово уменьшаться. Однак після вильоту й обльоту свищевой матки.
вона на 26-е добу почне яйцекладку. Через 21 добу після.
цього (на 47-е доба) почне народжуватися нова бджола, до.
торая буде підсилювати родину, що слабшає. Більше подроб.
але тенденції розвитку бджолиної родини при поновленні.
яйцекладки молодої матки розглянемо в наступним При.
ложениях. .
Короткий зміст питання (висновки).
1.
При відборі або втраті плодової матки ослаблення.
родини почнеться тільки після 21-х доби. Відхід ста.
рій бджоли буде тривати ще 60 доби, тобто до 81-.
х доби.
2.
Після виходу й обльоту свищевая матка почне яй.
цекладку на 26-е доба. З перших яєць нова бджола.
почне зявлятися через 21-й доба після цього еро ка, тобто на 47-е доба. Із цього моменту припиниться.
ослаблення родини й почнеться її поступове усиле ниє.
3.
Розглянута нами ситуація носить у відомій мері умовний характер, тому що при її розгляді ми.
думали, що темп яйцекладки ДЯ не змінюється. У реальності ж яйценосність матки змінюється протягом сезону, і цей факт треба враховувати при визначенні реальних показників К
, К
і 3
. Що ж.
стосується всього процесу в цілому, те розглянуті тенденції розвитку бджолиної родини будуть мати місце, оскільки в основі происходящего завжди лежить обовязкова реалізація родиною генетично запрограмованих біологічних процесів її розвитку.
Певні зміни реального процесу будуть відбуватися також за рахунок випадкового впливу зовнішніх факторів: стану погоди, медосоорных умов, наявності або відсутності хвороб і ін.