акація лікарські властивості
судинні захворювання
Катушкотримач

Срібна вода й нозематоз

Срібна вода й нозематоз

Зимівля бджіл - це іспит для пасічника. Як працював пасічник у попередньому сезоні й готовив бджоли до зимівлі, покаже зима. Якщо в гнізді є падевый мед або спостерігається більша вологість, те, як правило, бджоли хворіють на нозематоз. Хворі родини поводяться неспокійно, бджоли виповзають із вулика й гинуть. Усередині вулика й на передній стінці видні сліди поносу.
У профілактиці нозематозу й інших хвороб бджіл гарні результати дає використання срібної води, що вбиває мікроби й не заподіює ніякої шкоди бджолам. Дослідженнями встановлено, що срібло, розчинене у воді, дає в 9 разів більший ефект при дезінфекції води, чим така ж кількість відомої всім хлорки. І якщо хлорка інтенсивно випаровується з води й уже через кілька годин можливо її мікробіологічне зараження, то розчин срібла не втрачає своїх дезінфікуючих властивостей тривалий час, оскільки концентрація срібла у воді падає дуже повільно. При правильному зберіганні вода з вихідною концентрацією срібла 0,5— 1,0 мг/л зберігає свої дезінфікуючі властивості протягом одного року. Срібна вода безпечна й для людини навіть у високих концентраціях до 5,0 мг/л, однак для прийому усередину рекомендуються концентрації 0,1—0,3 мг/л
Існує багато способів готування срібної води, і одним з найбільш ефективних методів є електролітичний метод. Для готування срібної води потрібні дві срібні пластинки кожна площею не менш 4 див 2-
- Бажано, щоб срібло було високої 999-й проби (особливо, якщо буде готуватися питна вода для людини), але для готування дезрастворів з концентрацією 5,0 мг/л можна використовувати й срібні монети до 825-й проби включно.
Срібні пластинки (електроди) жорстко закріплюють на відстані 10—20 мм друг від друга. Зручно їх закріплювати на поліетиленовій кришці для банок. У скляну банку необхідної ємності наливають воду й вставляють електроди, до яких підключають джерело постійної напруги 3—12 У. Як джерело напруги можна використовувати батарею 4,5 У, автомобільний акумулятор, але краще мати малопотужний понижувальний трансформатор з диодным випрямлячем. Робоча щільність току повинна бути в межах від 0,15 до 5,0 мА/див
, тобто через кожний квадратний сантиметр площі електрода, зануреного у воду, можна пропускати тік не більше зазначених значень. Щоб виключити побічні явища, обробку води необхідно робити при можливо менших значеннях напруг і токів. Після підключення напруги починається процес електролізу, тобто процес насичення води іонами срібла. Від електрода, підключеного до плюсового затиску джерела напруги, починає опускатися «молочний» шлейф. Про розрахунок необхідної тривалості готування срібної води розповім нижче.
У процесі виготовлення срібної води для поліпшення процесу електролізу й рівномірного зношування електродів треба через 2-3 мінути міняти полярність підключення джерела напруги до електродів і періодично злегка перемішувати воду. При цьому в жодному разі не можна допускати, щоб у воду попадали інші металеві предмети, до яких припаяні електроди.
Привожу просту схему для одержання срібної води (мал. П.7).
Порядок роботи: 1. Виходячи з наявної площі електродів і припустимої робочої сили щільності току, визначають необхідну величину току через миллиамперметр (мА). 2. По наведеній нижче методиці визначають необхідну тривалість готування срібної води. 3. У ємність наливають потрібна кількість води й опускають туди електроди. 4. Підключають джерело напруги. 5. Потенціометром R1 виставляють і підтримують розраховану величину току через миллиамперметр. 6. За допомогою перемикача S1 через кожні 2-3 мінути міняють полярність на електродах. 7. Періодично перемішують воду. 8. Після закінчення розрахункового часу схему виключають. Розчин з необхідною концентрацією готовий.
Зауваження. Якщо потенціометром R1 не вдасться спочатку виставити необхідний тік через миллиамперметр, то потрібно підібрати інший номінал потенціометра.
При розрахунку концентрації срібла в приготовленій воді треба мати на увазі, що кількість срібла, растворенно-. го у воді, залежить від показань сили току на миллиамперметре й тривалості процесу електролізу в такий спосіб:
Розрахунок необхідної тривалості готування води розглянемо на конкретному прикладі. Нехай необхідно одержати 1 літр срібної води з концентрацією срібла 5 мг/л; площа кожного електрода S = 4 див
; робочу ЩІЛЬНІСТЬ току приймемо рівної І п
1 мА/див
Визначимо, що при заданих умовах сила току через миллиамперметр повинна буде становити: І = I
х S = 1 мА/див
х 4 див
= 4 мА.
Відповідно до таблиці при силі току в 4 мА у воді за 1 мінуту буде розчиняться 0,253 мг срібла. Нам же потрібно, щоб віл води розчинилося 5 мг срібла, а це відбудеться через 5:0,253 = 19,7 мінут. Тобто для того, щоб у задані в прикладі умовах приготувати 1 л срібної води з концентрацією 5 мг/л, треба при силі току через миллиамперметр в 4 мА процес електролізу здійснювати протягом 20 мінут.
І на закінчення - про те, з якого вихідного продукту можна готовити срібну воду, і як її зберігати й використовувати.
Для готування срібної води можна використовувати питну воду в якій зміст хлоридів становить 10-30 мг/л, а сульфатів - не перевищує 25
50 мг/л. Таким вимогам відповідає звичайна не тверда питна вода з побутового водопроводу. Однак таку воду все-таки краще попередньо витримати не менш доби у відкритій посудині для видалення хлорки, а потім прокипятити. Після охолодження воду можна використати за призначенням.
Вода на садово-городніх ділянках, як правило, характеризується високою твердістю й містить значну кількість солей, що вступають у реакцію з іонами срібла, у результаті чого на електродах утворяться нерозчинні зєднання, що приводить до зменшення виходу срібла. Пластівці й каламуть різного походження в природних водах також зменшують ефективність знезаражування її сріблом, що у цьому випадку буде осідати на поверхні сторонніх часток. Таку тверду природну воду варто спочатку прокипятити, а потім відстояти неї протягом доби. Після цього воду треба акуратно злити й використати за призначенням.
Приготовлену срібну воду зберігають у неметалічному посуді в темному місці. Не можна допускати також нагрівання води й зберігання її на сонце, тому що в цьому випадку вона чорніє й швидко втрачає свої дезінфікуючі властивості.
Для профілактики нозематозу срібну воду в концентрації до 5 мг/л використовують при підгодівлі бджіл на зиму й під час ранневесенней підгодівлі, а в концентрації до 0,5 мг/л наливають її також у поїлки.
При готуванні сиропів зі срібною водою її можна зєднувати із сиропом тільки тоді, коли він охолоне до 35—40 °С. Для цього готовлять сироп звичайним образом, але води беруть на 25% менше, ніж треба. Після розмішування цукру в окропі й остигання сиропу відсутня кількість води додають срібною водою. У цьому випадку концентрація іонів срібла повинна бути більше, ніж у води, що дають у поїлки.
Срібну воду з концентрацією до 5 мг/л можна також використовувати для дезінфекції вуликів, рамок, інвентарю. Підсилити дезінфікуючі властивості цього розчину можна, додавши в нього перекис водню з концентрацією 3 мг/л.
Додаток 7.